Білокрилка теплична

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білокрилка теплична

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Напівтвердокрилі (Hemiptera)
Родина: Білокрилки (Aleyrodidae)
Рід: Trialeurodes
Вид: Білокрилка теплична
Trialeurodes vaporariorum
Westwood, 1856
Посилання
Вікісховище: Trialeurodes vaporariorum
Віківиди: Trialeurodes vaporariorum
EOL: 588000
ITIS: 200568
NCBI: 88556

Білокрилка теплична[1] (Trialeurodes vaporariorum) — вид грудохоботних комах родини білокрилок (Aleyrodidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Батьківщиною виду, ймовірно, є Центральна Америка. Завдяки господарській діяльності людини завезений на всі континенти. Наприклад у Європу він був завезений приблизно у 1848 році. Вид поширився у багатьох теплих регіонах світу, а також трапляється в теплицях та оранжереях у холодних регіонах.

Імаго досягають близько 1,5 міліметрів завдовжки. Вони мають світло-жовтувате тіло, яке, як і крила, що в стані спокою покривають черевце, вкрите білим восковим нальотом. Віск виділяється в залозі в черевній порожнині. Білі передні крила дуже великі, з розмахом крил 5 міліметрів і домінують у зовнішності тварин. Жилки крил сильно зменшені. Задні лапи мають потужні стрибучі м'язи.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]
Личинка сфотографована за допомогою світлового мікроскопа

Рослини-господарі різноманітні. Комахи невибагливі і можуть харчуватися рослинами з 84 різних родин. Основними тепличними культурами, які уражаються цим шкідником, є помідори, баклажани та огірки, а також різноманітні декоративні рослини, зокрема пуансетія.

Самиці здатні спаровуватися менше ніж через 24 години після появи і найчастіше відкладають яйця на нижній стороні листя. Яйця мають блідо-жовтий колір, а перед вилупленням стають сірими. Новонароджені німфи є єдиною рухливою незрілою стадією життя. Під час першої та другої стадій німфа виглядає як блідо-жовта/напівпрозора плоска луска, яку важко розрізнити неозброєним оком. На четвертому личинковому етапі вони заляльковуються в овальному пупарії, який має п'ять пар горбистих воскових залоз, від яких відходять довгі воскові нитки, і воскові палички на верхній стороні. Дорослі особини прослизають через Т-подібну щілину у верхній частині пупарія. Розвиток сильно залежить від температури. При 16 °C тваринам потрібно близько двох місяців, при 24 °C нове покоління формується майже вдвічі швидше.

Шкідливість

[ред. | ред. код]

Усі життєві стадії, окрім яєць і лялечок, завдають шкоди врожаю шляхом прямого живлення. Комаха вставляє свій стилет у жилки листя та висмоктує соки з флоеми. Комаха виділяє падь, яка сама по собі може бути другим основним джерелом шкоди. Третя і потенційно найшкідливіша характеристика — це здатність дорослих особин передавати різні віруси рослин. Основними ураженими культурами є такі овочі, як гарбузи, картопля та помідори, хоча цілий ряд інших сільськогосподарських і некультурних рослин, включаючи види бур'янів, сприйнятливі, і тому можуть переносити інфекцію.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Природа острова Хортиця. Колективна монографія / Охріменко С. Г., Шелегеда О. Р., Козодавов С. В., Бусел В. А., Петроченко В. І., Жаков О. В., Муленко М. А., Карпенко Г. О., Василенко С. В., Головаха Р. В. — Запоріжжя: Національний заповідник «Хортиця», 2016. — Вип. 2. — c. 109

Посилання

[ред. | ред. код]