Білопільське комісарство

Білопільське комісарство
Губернія	Слобідсько-Українська губернія, Сумська провінція
Центр	Білопілля
Створений	1765—1780

Білопільське комісарство — адміністративно-територіальна одиниця Слобідсько-Української губернії Російської імперії в 1765-1780 роках.

Адміністративним центром було місто Білопілля.

Історія

Заснування комісарств на Слобідській Україні

У зв’язку зі скасування козацького устрою в Слобідській Україні в 1765 році, на території козацьких полків, було утворено Слобідсько-Українську губернію з губернським містом Харків. Губернія мала поділ на п’ять провінцій (Харківська, Охтирська, Ізюмська, Острогозька, Сумська), які збігалися з кількістю 5 скасованих козацьких полків (Харківський полк, Охтирський полк, Ізюмський полк, Сумський полк та Острогозький полк). Провінції які входили до складу губернії в свою чергу поділялися на дрібніші утворення – «комісарства». Кожне комісарство було утворене з території кількох сотень скасованих полків. В цьому адміністративно-територіальний поділ воєнізованої Слобідсько-Української губернії, різнився від інших раніше заснованих губерній (наприклад Бєлгородська губернія), які поділялися на «цивільні» повіти. Така форма врядування під назвою «комісарство» з усіх губерній Російської імперії існувала тільки в прикордонних і військових областях (Стародубський полк, Олонецька губернія, Закаспійська область) і своєю назвою наголошувала на воєнізованому характері.

Заснування Білопільського комісарства

У зв’язку з розформуванням козацьких полків, сотенний центр Білопільської сотні Сумського слобідського козацького полку, стає центром Білопільського комісарства, Сумської провінції Слобідсько-Української губернії

У листопаді 1775 року розподіл губерній на провінції було скасовано, але провінції існували до 1779 року, коли її було перейменовано на «округи»..

Скасування Білопільського комісарства

У 1780 — 1781 роках, у процесі адміністративно-територіальної реформи, провінції та комісарства було скасовано, замість цього створено повіти. Білопілля стає повітовим центром (1780-1797) Харківського намісництва.

Уряд

У центрах комісарств містилися «комісарські правління». Їм підлягала територія і населення. На чолі комісарських правлінь стояли комісари, яких призначали з місцевих дворян або козацької старшини. Основними функціями комісарів був збір податків (здебільше подушного) і поліційні обов'язки (підтримання порядку). Комісари відали всіма адміністративно-господарськими, фінансовими та незначними судовими справами на підвідомчій території.

Основною одиницею комісарства були «державні військові слободи». У них жили здебільшого «військові обивателі».

Джерела

• Описи Харківського намісництва. — К., 1991.
• Топографичний опис Харківського намісництва, 1787
• Маслійчук В. Л. Слобідсько-Українська губернія [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 630. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
• Багалей Д. И. История города Харькова за 250 лет его существования. Т. 1. — Х., 1993.