Перейти до вмісту

Білосарайська затока

Координати: 46°54′12″ пн. ш. 37°15′10″ сх. д. / 46.903333333333° пн. ш. 37.252777777778° сх. д. / 46.903333333333; 37.252777777778
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Білосарайська затока
46°54′12″ пн. ш. 37°15′10″ сх. д. / 46.903333333333° пн. ш. 37.252777777778° сх. д. / 46.903333333333; 37.252777777778
Прибережні країни Україна[1]
РегіонДонецька область[1]
Запорізька область
ідентифікатори і посилання
GeoNames712553
У проєкті OpenStreetMap 71973 ·R (Донецька область, Запорізька область)
Білосарайська затока. Карта розташування: Україна
Білосарайська затока
Білосарайська затока
Білосарайська затока (Україна)
Мапа

Білосарайська затока — затока Азовського моря, що на території Донецької та Запорізької областей (Україна).

Географія

[ред. | ред. код]

Затока розташована між косами Бердянська та Білосарайська, утворюючи ділянку північного узбережжя Азовського моря на території Донецької та Запорізької областей. Північна частина затоки називається бухта Таранья[2].

Середня глибина 4-6 м, максимальна — 8 м. Північна частина затоки мілководна — до 5 м. Значна частина (від села Новопетрівка до села Юріївка) берегової лінії стрімчаста з пляжами заввишки 20-35 м (сягаючи на одній ділянці біля села Куликівське 40 м), південна (Бердянськ) та північна (Ялта) частини пологі, які вже є початком кіс відповідно Бердянської та Білосарайської. Саме з початком кіс змінюється ландшафт берегу: з'являються водно-болотні угіддя в гирлах річок Берда та Мокра Білосарайка, безліч озер, відокремлених перешийками від затоки Азовського моря. Саме тут заболочені ділянки річок змінюються солончаковими та піщаними серед груп озер.

З півночі на південь, впадають такі річки: Мокра Білосарайка, Комишуватка, Зелена, балка Гонджуго, балка Покісна, Берда.

На узбережжі розташована низка населених пунктів (з північного сходу на південний захід): Мангушський район — Ялта, Юр'ївка, Урзуф, Бабах-Тарама; Бердянський район — Куликівське, Новопетрівка; Бердянська міськрада — Бердянськ.

Природа

[ред. | ред. код]

Акваторія та берегова лінія затоки в його південному краю зайнята Приазовським національним природним парком (зона регульованої рекреації, господарська зона; у 2010 році до нього включено пам'ятки природи Близькі Макорти і Далекі Макорти площею по 5 га)[3], берегова лінія затоки та його північного краю — національний природний парк Меотида (у 2009 році до нього включено пам'ятку природи Соснові культури площею 5 га і заказник Білосарайська коса площею 956 га)[4], північна частина акваторії (що примикає до Білосарайської коси) входить у водно-болотні угіддя міжнародного значення Білосарайська коса та Білосарайська затока[5] з площею (разом із косою) 2000 га[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б GEOnet Names Server — 2018.
  2. Азовское море. Побережье и пляжи. Архів оригіналу за 22 серпня 2007. [Архівовано 2007-08-22 у Wayback Machine.]
  3. Указ Президента України. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
  4. Указ Президента України від 25 грудня 2009 року N 1099/2009 «Про створення національного природного парку „Меотида“». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 10 червня 2018.
  5. На сайте Министерства экологии и природных ресурсов. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 10 червня 2018. [Архівовано 2018-07-06 у Wayback Machine.]
  6. Постанова від 23 листопада 1995 р. N 935 Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 10 червня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]