Білосток (Україна)

село Білосток
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Луцький
Тер. громада	Торчинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA07080270030043906
Основні дані
Засноване	1528
Населення	380
Площа	13,98 км²
Густота населення	27,18 осіб/км²
Поштовий індекс	45641
Телефонний код	+380 332
Географічні дані
Географічні координати	50°41′3″ пн. ш. 24°58′15″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	200 м
Водойми	Чорногузка
Місцева влада
Адреса ради	вул. Незалежності, 103, смт Торчин, Луцький р-н, Волинська обл., 45612 староста — вул. Шевченка, 14, с. Білосток, Луцький р-н, Волинська обл., 45641
Карта
Білосток
Білосток
Мапа
Білосток у Вікісховищі

Білосто́к — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Входить до складу Торчинської селищної громади. Населення становить 380 осіб. На півночі знаходиться Торчин, на півдні — Воютин, на сході — Сьомаки, на заході — Горзвин.

По центру села протікає річка Чорногузка (Правостороння притока річки Стир)

Історія

Будинок в Білостоці 1921 рік

У XVI столітті село належало до українського роду Білостоцьких, а у XVII столітті — до Гулевичів. У 1636 році земський писар Семен Гулевич, який пізніше став Перемиським і Самбірським православним єпископом з іменем Сильвестр (Гулевич-Воютинський) заклав тут православний монастир. На межі XVII та XVIII століття настоятелем монастиря був один з найвидатніших іконописців Йов Кондзелевич (1667—бл. 1740). У XVIII ст. тут мали літню резиденцію луцькі унійні єпископи. У 1776 р. у монастирі було засновано школу та василіянську семінарію. Після ліквідації Берестейської унії у 1839 р. монастир було зачинено, а монастирський храм замінено у православну парафіяльну церкву. У 1843—1863 рр. тут діла православна духовна семінарія. Руїни монастиря існували ще наприкінці XIX ст.

До 5 січня 2018 року — адміністративний центр Білостоцької сільської ради Луцького району Волинської області.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 347 осіб, з яких 167 чоловіків та 180 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 376 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,47 %
російська	0,53 %

Пам'ятки та видатні постаті

Церква в Білостоці

Біля перехрестя доріг у центрі села, поблизу чудотворного джерела здіймається потужний силует православної Свято-Михайлівської церкви, побудованої у 1636 р. Це прямокутна в плані тринефна базиліка, зведена у стилі бароко, з коротким трансептом, п'ятигранною апсидою та двома ризницями. Фасад завершує трикутний фронтон з двома вежами, увінчаними куполами. Більші куполи увінчують дах над нефом і апсидою. У церкві знаходився дуже цінний іконостас з кін. XVII — поч. XVIII ст., авторство якого приписують Йову Кондзелевичу. Після ІІ світової війни іконостас був перенесений до Національного музею у Львові.

З 1958 по 1961 р. тут у школі викладав українську літературу, історію та географію член Національної Спілки письменників, лауреат багатьох всеукраїнських та міжнародних літературних премій, заслужений діяч мистецтв, почесний громадянин м. Луцька Струцюк Йосип Георгійович.

Церкви

• Легенда твердить, що була в селі Софіївська церква. На жаль, ніхто не знає де, коли і як вона виглядала, адже документів не збереглося.
• Церква Петра і Павла стояла на місці старого кладовища, була дерев'яною і гарно оздобленою. Громада села її продала в село Городок.
• Церква Святого духа знаходилася в урочищі Скитник. Відомостей про час коли її не стало немає, але відомо, що ще до 1930 року місце її огорожі і фундаменту добре було видно.
• Була церква, яка знаходилася по дорозі на Сьомаки. Коли розібрана, невідомо. Є припущення, що під час війни 1812 року. Залишки остаточно розібрані у 1930 році.
• В урочищі Пугачівка, а точніше на полі братів Угриновичів, Ксенофонта і Никифора теж колись була церква.
• Церква Успіння Богоматері стояла південніше теперішньої Михайлівської. З переказів: цегляна, однокупольна, дуже висока, була у вигляді восьмикутного стовпа. Її ролі була великою, адже з неї оглядали все довкілля, для вчасного виявлення наближення ворогів. Відомо, що при нападі татар, було збито купол і частину стін, розграбовано майно. Руїни стояли до 1846 року, коли через часті випадки калічення худоби падаючою цеглою, солдати її розібрали.
• Михайлівська церква 1636 року залложена Семеном Гулевичем, як (монастирська).

Пам'ятки археології

Дзвіниця

Церква

• Городище давньоруського часу X-ХІІІ ст. Біля перехрестя доріг у центрі села, на місці де стоїть церква. Збереглися підземелля пізньосередньовічного часу.
• Поселення багатошарове: тшинецько-комарівська, вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, за 2 км на схід від села, в урочищі Дюхтяниця, на мисі лівого берега р. Чорногузка.
• Поселення багатошарове: тшинецько-комарівська, вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, за 0,5 км на схід від села, на високому мисі, що врізається в заплаву р. Чорногузка, в урочищі Запаляна гора
• Поселення одношарове тшинецько-комарівська культура доби бронзи с. Білосток, за 2,5 км на південний схід від села, в урочищі «За греблею».
• Поселення багатошарове: тшинецько-комарівська, вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, за 3 км на схід від села, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка, у місці впадіння в неї безіменного потічка
• Поселення багатошарове: тшинецько-комарівська, вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, у південно-східній частині села, за 0,5 км на схід від церкви та за 0,1 км на південь від водонапірної башти тваринницької ферми, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка
• Поселення одношарове давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, у південній частині села, у районі вул. Шкільної, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка
• Поселення багатошарове тшинецько-комарівська,вельбарська культури, давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, у південній частині села, на захід від церкви, на схилі лівого берега р. Чорногузка
• Поселення одношарове давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, у південно-західній частині села, за 0,2 км на південь від тваринницької ферми, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка
• Поселення двошарове: тшинецько-комарівська культура і давньоруського часу XII-ХІІІ ст. с. Білосток, у південно-західній частині села, на схід від автобусної зупинки, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка

Література

• Гуртовий Г. О. Білосток з найдавніших часів. Кразнавчі нариси / Г. О. Гуртовий. — Луцьк: ДП «Волинські старожитності», 2012. — 64 с. [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
• Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 179—181 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
• Grzegorz Rąkowski. Przewodnik po Ukranie Zachodniej. Wołyń. (str. 245) [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Абрамович В. Историко-статистическое описание села Белостока и бывшего здесь монастыря. Составлено на основе документов, хранящихся в архиве Белостоцкой церкви // Волынские епархиальные ведомости. — 1870. № 22. ч.н. С. 727—736; № 23. ч.н. С.761-769.
• Струцюк Й. Г. Білий стік (про Йова Кондзелевича). Події — в анфас, а постаті — в профіль. Есеї, статті, рецензії… Луцьк, Твердиня. 2011. Стор. 94 — 102. [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]

Посилання

• Погода в селі Білосток [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]
• Карта села Белосток [Архівовано 21 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• Чудотворная икона
• Из храма в селе Белосток украли чудотворную икону
• У Волинському краєзнавчому музеї відбувся круглий стіл до Дня пам'яток історії та культури [Архівовано 7 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Подарували свято Білостоку