Голишів (Луцький район)

село Голишів
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Луцький район
Тер. громада	Боратинська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA07080030070021353
Основні дані
Засноване	1545
Населення	339
Площа	0,8 км²
Густота населення	423,75 осіб/км²
Поштовий індекс	45690
Телефонний код	+380 332
Географічні дані
Географічні координати	50°41′12″ пн. ш. 25°20′21″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	189 м
Місцева влада
Адреса ради	вул. Центральна, 15, с. Боратин, Луцький р-н, Волинська обл., 45605
Карта
	Голишів
	Голишів
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Голишів.

Го́лишів — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 339 осіб.

Історія

До 5 липня 2017 року село підпорядковувалось Боратинській сільській раді Луцького району Волинської області^[1].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 318 осіб, з яких 140 чоловіків та 178 жінок^[2].

Відповідно до перепису населення України 2001 року, в селі мешкало 338 осіб^[3].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[4]

Мова	Відсоток
українська	99,41 %
російська	0,59 %

Пам'ятки археології

За 0,5 км на захід від села, в урочищі Замчисько, на видовженому мисі лівого берега Чорногузки — двошарова пам'ятка волино-люблінської і трипільської культур. Розкопками М. Пелещишина у 1972—1973 рр. досліджено майже всю її площу (близько 2000 м²). Відкрито 14 наземних жител, 2 напівземлянки і 35 господарських ям пізнього етапу трипільської культури. Зібрано значну кількість знарядь праці з кременю, каменю, рогу і кістки, уламків глиняного посуду, тягарців до ткацького верстату і пряслиць, а також знайдено декілька зооморфних фігурок. На поселенні виявлено 5 скорчених поховань волино-люблінської культури, які датуються 3200-3100 рр. до н. е., та три овальні котловани від землянок розмірами 3-4х2,2-2,5 м, велике вогнище діаметром близько 2 м від наземного житла і декілька господарських ям. Скорчені тілопокладання орієнтовані головами на південь. Вони супроводжувались двома-трьома ліпними посудинами з характерним реберчастим профілем, конічними мисками, чашами, кістяними проколками і уламками зернотерток.
За 1 км на захід від села, на лагідному схилі лівого берега р. Чорногузки — поселення культури лінійно-стрічкової кераміки.
За 2,5 км на захід від села, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Чорногузки — поселення культури лінійно-стрічкової кераміки. Розкопками Г. Охріменко досліджено територію площею 1044 м². і виявлено залишки шести житлових об'єктів. Вони представлені наземними і незначно заглибленими в ґрунт спорудами. Перші з них мали наближено-трапецієподібну форму розмірами 4х5,5 та 5×10 м. По центрі долівки простежено залишки вогнищ, а попід стінками, як з внутрішньої, так і зовнішньої сторін, зафіксовані стовпові ями діаметром 20-30 см. Конструкцію двох напівземлянок характеризують котловани від них округлої форми діаметром 1-1,2 м, завглибшки до 1-1,8 м. В одному із жител відкрито чотири ями, у другому — дві. В межах житлових споруд зібрано значну кількість виробів з каменю, кременю і кістки, остеологічних решток, а також уламків ліпного посуду, орнаментованого лінійно-нотним і пластинчастим декором. Час існування пам'ятки припадає на 4300-4200 рр. до н. е.
За 3 км на захід від села, по обидві сторони від залізничного полотна, на лівому березі р. Чорногузки — багатошарове поселення культур лінійно-стрічкової кераміки, волино-люблінської і кулястих амфор площею до 2,0 га.

Відомі люди

Хомяк Віктор Борисович (1958—2014) — захисник Майдану, Герой України.

Примітки

↑ Боратинська сільська рада Волинська область, Луцький район. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Література

Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 196—197.
Охріменко Г. В. Кам'яна доба на території Північно-Західної України (ХІІ-ІІІ тис. до н. е.). — Луцьк, 2009. — С.39-45.
Охріменко Г. В. Культура лінійно-стрічкової кераміки. — Луцьк, 2001. — С.25-32.
Пелещишин М. А. Трипольская культура Западной Волыни // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо). — К., 1990. — С.31-32.

[1] Боратинська сільська рада Волинська область, Луцький район. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.

[населення_1989-2] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

[населення_2001-3] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

[населення_2001_мова-4] Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]