Перейти до вмісту

Білоцерківець Наталка Геннадіївна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Наталка Білоцерківець
Ім'я при народженніНаталка Геннадіївна Білоцерківець
Народилася8 листопада 1954(1954-11-08) (70 років)
Куянівка, Білопільський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьпоезія
Сфера роботипоезія[1] і переклад[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materФілологічний факультет Київського університету[d][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівукраїнська
ЧленствоУкраїнський ПЕН[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиЛисивець Анастасія Іванівна Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зРябчук Микола Юрійович Редагувати інформацію у Вікіданих
ПреміїПремія Грузії імені В. Маяковського
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білоцерківець.

Ната́лка Генна́діївна Білоцеркі́вець (нар. 8 листопада 1954, Куянівка) — українська поетеса і перекладачка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася Наталія Білоцерківець на Сумщині у селі Куянівка. Батьки — вчителі української мови та літератури, покоління тієї сільської інтелігенції, котра, за словами поетеси, сказаними ще на початку 90-х, «вимирає як явище».

У родоводі — відоме прізвище Гамалій (лінія бабусі по батькові), а також Лисивець, котре також зустрічається у козацьких реєстрах. Батько походить із Сумщини, мама — Анастасія Лисивець — з Березані на Лівобережній Київщині. Батько писав прозу (у 1960-і вийшли друком дві збірки оповідань), мама оприлюднила двома виданнями спогади про пережитий Голодомор та примусові роботи у гітлерівській Німеччині. Її «Спомини. Великий голод. Велика війна» перекладені французькою та румунською.

Французьке телебачення ще встигло відзняти в Києві свідчення Анастасії Лисивець для фільму про український Голодомор незадовго до її смерті.

Творчість

[ред. | ред. код]

Серед збірок і книжок письменниці:

  • Балада про нескорених : лірика : перша поетична збірка / Н. Г. Білоцерківець. – Київ : Молодь, 1976. – 47 с.
  • У країні мого серця: лірика / Н. Г. Білоцерківець. – Київ : Рад. письменник, 1979. – 64 с.
  • Підземний вогонь / Н. Білоцерківець. – Київ : Молодь, 1984. – 80 с.
  • Листопад : поезії / Н. Г. Білоцерківець. – Київ : Рад. письменник, 1989. – 93 с.
  • Алергія : вірші / Н. Білоцерківець. – Київ : Критика, 1999. – 59, [4] с. : іл. 10.
  • Готель Централь : вибрані вірші / Н. Білоцерківець. – Львів : Кальварія, 2004. – 120 с.
  • Róża i nóż / Natałka Biłocerkiweć ; wybrał i przełożył Bogdan Zadura. – Rzeszów: “Fraza”, 2009. – 60 s.
  • У контексті епохи : літературно-критичні статті / Н. Г. Білоцерківець. – Київ : Рад. письменник, 1990. – 207 с.
  • Ми помрем не в Парижі : вибрані вірші / Наталка Білоцерківець ; [післям. К. Москальця, Л. Таран]. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2015. - 240 с. – (Українська Поетична Антологія).
  • Ми помрем не в Парижі : вибр. вірші / Наталка Геннадіївна Білоцерківець ; [післямова К. Москальця, Л. Таран]. – Вид. 2-ге. – Київ : А-БА-БАГА-ЛА-МА-ГА, 2018. – 239 с. – (Серія «Українська Поетична Антологія»).
  • Eccentric Days of Hope And Sorrow : poetry / Natalka Bilotserkivets ; пер. англ.:  Ali Kinsella, Dzvinia Orlowsky. – Sandpoint : Lost Horse Press, 2021. – 201 с.
  • Subterranean Fire : poetry / Natalka Bilotserkivets ; пер. англ.: James Brasfield, Lada Kolomiyets, Olena Jennings, Michael M. Naydan, Dzvinia Orlowsky, Andrew Sorokowski, Myroslava Stefaniuk, and Virlana Tkacz and Wanda Phipps. –  London : Glagoslav Publications, 2022. – 156 с.

Наталка Білоцерківець є автором тексту популярної пісні «Ми помрем не в Парижі», яку виконує гурт «Мертвий Півень»[4].

Деякі твори Наталки Білоцерківець перекладені на німецьку[5], англійську, польську, шведську, білоруську і російську мови.

Член Українського ПЕН-клубу.

Переклади

[ред. | ред. код]
  • Райх А. Тіло – голодний вовк ; Любов ; Ландшафт ; І знов про моє кохання ; Літні підвали ; На світанку / Ашер Райх ; пер. Наталка Білоцерківець // «І покоління приходить...» : антологія сучасної ізраїльської поезії : [переклади] / [упоряд., ред. Ю. Морозюк, А. Дубинська]. – [Київ] : Дух і Літера, [2012]. –  С. 66-73.
  • Чеслав Мілош. Вибране — К.: Юніверс, 2008 (переклад Наталки Білоцерківець та інших)
  • Орловська Д. Поезії / Дзвиня Орловська ; пер. з англ Н. Білоцерківець // Всесвіт. – 2003. – №7-8.– С.51-55.
  • Вернадський В. Українське питання і російська громадсь кість / публ., передм. В. Брюховецького; пер. Н. Білоцерківець // Урок української.– 2002. – № 10. – С. 57-61.
  • «Ось дівчина, майже дитина…» / пер. з рос. Наталка Білоцерківець // Олександр Блок. Поезії / передм. М. Рильського ; ред. І. Драча. – Київ : Дніпро, 1989. – С. 93
  • Вернадський В. І.[Українське питання і російська громадськість] / публ. та прим. В. Брюховетського ; пер. з рос. Наталка Білоцерківець // Молода гвардія. – 1988. – № 50(12 берез.).
  • Володимир Вернадський. Українське питання і російська громадськість. 1988

Інтерв'ю

[ред. | ред. код]

Премії

[ред. | ред. код]
  • Лауреат премії Грузії імені В. Маяковського;
  • Лавреат премії Міжнародного літературного фестивалю у Словенії «Кристал Віленіци» (“Crystal Vilenica”, 2001)

Родина

[ред. | ред. код]

Публікації

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ http://www.ji-magazine.lviv.ua/PEN-club/chleny_pen_clubu/Bilocerkivec.htm
  3. ↑ Члени ПЕН
  4. ↑ Пісня у виконанні «Мертвого Півня» та Каші Сальцової. Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 20 вересня 2010.
  5. ↑ Hans Thill (Hrsg.). Vorwärts, ihr Kampfschildkröten: Gedichte aus der Ukraine. Wunderhorn 2006. ISBN 3-88423-259-2.
  6. ↑ Барабанщик

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Білоцерківець Наталка Геннадіївна


Література Це незавершена стаття про літераторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білоцерківець_Наталка_Геннадіївна&oldid=43702835