Перейти до вмісту

Біль (шаховий турнір)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перший міжнародний шаховий фестиваль Біль відбувся 1968 року, турнір гросмейстерів — починаючи з 1977[1][2].

# Рік Турнір гросмейстерів Відкритий турнір майстрів
1 1968 Швейцарія Едвін Бгенд (Швейцарія)
2 1969 Нідерланди Ян Тімман (Нідерланди)
3 1970 Югославія Предраг Остоїч (Югославія)
4 1971 Югославія Станімір Ніколіч (Югославія)
5 1972 Югославія Мілан Вукіч (Югославія)
6 1973 Югославія Мілан Вукіч (Югославія)
Угорщина Янош Флеш (Угорщина)
7 1974 Румунія Бела Сус (Румунія)
8 1975 Югославія Мішо Цебало (Югославія)
Австралія Джон Піготт (Австралія)
Австралія Давід Парр (Австралія)
9 1976 Данія Бент Ларсен (Данія) (Міжзональний) Югославія Драгутин Сахович (Югославія)
Югославія Радован Говедариця (Югославія)
10 1977 Англія Ентоні Майлс (Англія) Аргентина Мігель Кінтерос (Аргентина)
11 1978 Швейцарія Чарльз Партос (Швейцарія)
12 1979 Швейцарія Віктор Корчной (Швейцарія) Ізраїль Єгуда Грюнфельд (Ізраїль)
Канада Жан Геберт (Канада)
13 1980 Ізраїль Єгуда Грюнфельд (Ізраїль) США Ізраель Зільбер (США)
Югославія Йосип Рукавина (Югославія)
Швейцарія Біт Зугер (Швейцарія)
Нідерланди Петер Шірен (Нідерланди)
14 1981 Німеччина Ерік Лоброн (Німеччина)
Чехословаччина Властіміл Горт (Чехословаччина)
Ізраїль Натан Бірнбойм (Ізраїль)
Угорщина Ласло Карса (Угорщина)
США Рон Генлі (США)
Чехословаччина Едуард Медуна (Чехословаччина)
15 1982 Англія Джон Нанн (Англія)
Румунія Флорін Георгіу (Румунія)
Югославія Іван Немет (Югославія)
16 1983 Англія Ентоні Майлс (Англія)
Англія Джон Нанн (Англія)
Швеція Яан Еслон (Швеція)
17 1984 Німеччина Властіміл Горт (Німеччина)
Німеччина Роберт Гюбнер (Німеччина)
Аргентина Карлос Гарсія Палермо (Аргентина)
18 1985 СРСР Рафаель Ваганян (СРСР) (Міжзональний) Австралія Яан Роджерс (Австралія)
Ізраїль Алон Грінфельд (Ізраїль)
19 1986 СРСР Лев Полугаєвський (СРСР)
Німеччина Ерік Лоброн (Німеччина)
Аргентина Даніель Кампора (Аргентина)
20 1987 США Борис Гулько (США) Ізраїль Лев Гутман (Ізраїль)
21 1988 Югославія Іван Соколов (Югославія)
США Борис Гулько (США)
СРСР Геннадій Кузьмін (СРСР)
22 1989 СРСР Василь Іванчук (СРСР) Німеччина Маттіас Вальс (Німеччина)
23 1990 СРСР Анатолій Карпов (СРСР) СРСР віктор Гавриков (СРСР)
24 1991 Іспанія Олексій Широв (Іспанія) СРСР Зураб Стуруа (СРСР)
25 1992 Росія Анатолій Карпов (Росія) Латвія Олександр Шабалов (Латвія)
26 1993 Білорусь Гельфанд Борис Абрамович (Білорусь) (Міжзональний) Ізраїль Вадим Мілов (Ізраїль)
27 1994 Швейцарія Віктор Гавриков (Швейцарія) Індонезія Утут Адіанто (Індонезія)
28 1995 Росія Дрєєв Олексій Сергійович (Росія) Німеччина Ігор Глек (Німеччина)
29 1996 Росія Анатолій Карпов (Росія) Грузія Зураб Стуруа (Грузія)
30 1997 Індія Вішванатан Ананд (Індія) Росія Ільдар Ібрагімов (Росія)
31 1998 Хорватія Младен Палач (Хорватія) Югославія Мілош Павлович (Югославія)
32 1999 Нідерланди Єрун Пікет (Нідерланди) Швейцарія Вадим Мілов (Швейцарія)
33 2000 Росія Петро Свідлер (Росія) Ізраїль Борис Аврух (Ізраїль)
34 2001 Швейцарія Віктор Корчний (Швейцарія) Ізраїль Борис Аврух (Ізраїль)
35 2002 Ізраїль Ілля Смірін (Ізраїль) Югославія Мілош Павлович (Югославія)
36 2003 Росія Олександр Морозевич (Росія) Росія Михайло Улибін (Росія)
37 2004 Росія Олександр Морозевич (Росія) Франція Крістіан Бауер (Франція)
38 2005 Ізраїль Борис Гельфанд (Ізраїль)
Україна Андрій Волокітін (Україна)
Росія Михайло Кобалія (Росія)
39 2006 Росія Олександр Морозевич (Росія) Польща Бартош Соцко (Польща)
40 2007 Норвегія Магнус Карлсен (Норвегія) Росія Михайло Улибін (Росія)
41 2008 Росія Євген Алексєєв (Росія) Росія Володимир Бєлов (Росія)
42 2009 Франція Максим Ваш'є-Лаграв (Франція) Росія Борис Грачов (Росія)
43 2010 Італія Фабіано Каруана (Італія) Росія Олександр Рязанцев (Росія)
44 2011 Норвегія Магнус Карлсен (Норвегія) КНР Ні Хуа (Китай)
45 2012 КНР Ван Хао (Китай) Вірменія Сергій Мовсесян (Вірменія)
46 2013 Франція Максим Ваш'є-Лаграв (Франція) Індія Пентала Харікрішна (Індія)
47 2014 Франція Максим Ваш'є-Лаграв (Франція) Індія Башкаран Адгібан (Індія)
48 2015 Франція Максим Ваш'є-Лаграв (Франція)[3] Ізраїль Еміль Сутовський (Ізраїль)[4]
49 2016 Франція Максим Ваш'є-Лаграв (Франція) США Семуель Шенкленд (США)
50 2017 КНР Хоу Іфань (Китай) Польща Матеуш Бартель (Польща)
51 2018 Азербайджан Шахріяр Мамед'яров (Азербайджан)[5] Індія Вайбхав Сурі (Індія)
52 2019 Індія Відіт Сантош Гуджраті (Індія) Іран Амін Табатабаї (Іран)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. International Chess Festival Biel — Previous winners. Архів оригіналу за 17 липня 2015. Процитовано 12 червня 2015. [Архівовано 2015-07-17 у Wayback Machine.]
  2. Torneo Biel. Архів оригіналу за 6 червня 2015. Процитовано 12 червня 2015.
  3. Biel 2015 Final: MVL wins again!. Архів оригіналу за 13 вересня 2015. Процитовано 26 серпня 2015.
  4. How Sutovsky won the Biel Masters 2015. Архів оригіналу за 28 серпня 2015. Процитовано 26 серпня 2015.
  5. Biel: Carlsen and Vachier-Lagrave score. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]