Бімбісара
| Бімбісара | |
|---|---|
 Бімбісара й Будда | |
| Народився | 558 до н. е. |
| Помер | 491 до н. е. Раджаґріха ·вбито |
| Діяльність | правитель |
| Вчителі | Магавіра і Сіддгартха Ґаутама |
| Титул | магараджа |
| Посада | король |
| Термін | 543—491 роки до н.е. |
| Наступник | Аджаташатру |
| Конфесія | буддизм |
| Рід | Хар'янта |
| У шлюбі з | 3 махарані |
| Діти | Аджаташатру |
Бімбісара (बिम्बिसार, 558 до н. е. —491 до н. е.) — засновник й перший магараджа Маґадги у 543–491 роках до н. е., покровитель буддизму.
Про його батьків немає вірних відомостей. Походив з роду Хар'янта. Син індуського вождя дрібного князівства, що розташовувалося на півдні сучасного Біхару. Поступово він розширив свої володіння, докладаючи як свої військові, так й дипломатичні здібності. Було укладено союзи з династіями Мадри (центральний Пенджаб), Гандхари, Кошали, Аванті, лічхавів. Важливим періодом було тривала й запекла війна з державою Анга (західна Бенгалія), яка завершилася поразкою останньої й включення її території до складу Маґадги. Намісником Анги було призначено молодшого сина Бімбісари. на кінець свого володарювання держава охоплювала 80 тис. поселень.
Наприкінці правління Бімбісара вступив у ворожнечу з лічхавами, від яких зазнав низку поразок. Все це сильно підірвало авторитет магараджі. Цим скористався його старший син Аджаташатру, який зненацька полонив батька й незабаром замучив голодом до смерті.
За його правління сформувався потужний бюрократичний апарат. Водночас магараджа пильно контролював діяльність чиновників. Карне право часів Бімбісари було доволі суворим.
Став покровителем Будди, якого запросив до своєї новозведеної столиці Раджаґріхи. Тут Бімбісара вів диспути з Буддою, намагаючись повернути того до життя, яке повинен був вести кшатрій. Утім невдало. Пізніше Бімбісара всіляко підтримував розповсюдження буддизму.
- Radha Kumud Mookerji: The Rise of Magadhan Imperialism. In: R. C. Majumdar und A. D. Pusalker (Hrsg.): The Age of Imperial Unity. Bombay 1951, S. 37f.
- Stearns, Peter N. (2001) The Encyclopedia of World History, Houghton Mifflin. pp. 76-78. (ISBN 0-395-65237-5)
