Перейти до вмісту

Біншток Лев Мойсейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Біншток Лев Мойсейович
Народився1836[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Володимир-Волинський повіт, Волинська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1894[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Яффа, Тель-Авів-Яфо, Османська імперія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпубліцист Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиМихайло Бінштокd, Жан-Володимир Бінштокd і Ернестина Вейнбаумd Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Біншток Лев Мойсейович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Лев Мойсейович Біншток (псевдоніми: Л. Улейніков, Проїжджий, Русский, Русский єврей); 1836, Лукач Володимир-Волинського повіту Волинської губернії — 1894, Яффа, Палестина, Оттоманська імперія, нині Ізраїль — російський публіцист, редактор «волинських губернських відомостей».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в 5-й день Песаха. Навчався в хедері, парафіяльному училищі та гімназії. У 1858 закінчив Житомирське рабинське училище. Був казенним рабином в Житомирі з 1859 по 1862 і викладачем єврейського закону Божого в чоловічій та жіночій гімназіях Житомира, учителем єврейської мови в Житомирському раввинском училище. З 1867 перебував вченим євреєм при київському генерал-губернаторові і помічником редактора «Волинських губернських новин». З 1892 як уповноважений товариства допомоги палестинським євреям жив в Палестині.

Автор статей про життя євреїв в Росії в «Російському віснику», «Світанку», « Московських відомостях», «Сучасній літописі», «Волинських губернських відомостях», «Сході» (біографія С. М. Абрамовича, 1884, листопад).

Син — журналіст Михайло Львович Біншток.

Вибране

[ред. | ред. код]
  • Л. Біншток. Питання про єврейських училищах. Москва: Університетська друкарня Катков і К, 1866.
  • Л. Улейніков. Єврейські землеробські колонії Катеринославської губернії. СПб, 1891.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • С. А. Венгеров Критико-библиографический словарь русских писателей и ученых (от начала русской образованности до наших дней): в 6-ти томах. Том 3. — Санкт-Петербург: Типография М. М. Стасюлевича, типография И. А. Ефрона, 1895. — 444 с. (рос.)
  • И. Ф. Масанов Словарь псевдонимов русских писателей, учёных и общественных деятелей: в четырёх томах. Том 4 / ред.: Б. П. Козьмин. — М.: Всесоюзная книжная палата, 1960. — 561 с. (рос.)