Біогенні гірські породи
Біоге́нні гірські́ поро́ди (рос. биогенные горные породы, англ. biogenic rocks, organic rocks, biolithes; нім. biogene Gesteine, organogene Gesteine, Biolithe) — осадові гірські породи, які складаються з продуктів життєдіяльності тварин та рослин, або являють собою їх залишки, які не розклалися.
Під час засідання секції геології та мінералогії Нью-Йоркської академії наук у 1903 році геолог Амадей Вільям Грабау (1870 – 1946) запропонував нову систему класифікації гірських порід у своїй статті «Обговорення та пропозиції щодо нової класифікації гірських порід». [1] У первинному підрозділі «ендогенних гірських порід» — гірських порід, утворених у результаті хімічних процесів — була категорія під назвою «біогенні гірські породи», яка використовувалася як синонім «органічних гірських порід». Іншими вторинними категоріями були «магматичні» та «водневі» породи.
У 1930-х роках німецький хімік Альфред Е. Трейбс (1899–1983) вперше виявив біогенні речовини в нафті в рамках своїх досліджень порфіринів.[2] На основі цих досліджень у 1970-х роках відбулося збільшення дослідження біогенних речовин в осадових породах у рамках вивчення геології.[2] Цьому сприяла розробка більш досконалих аналітичних методів і призвела до більшої співпраці між геологами та хіміками-органіками для дослідження біогенних сполук у відкладах.[2]
Крім того, на початку 1960-х років дослідники почали досліджувати виробництво сполук мікроорганізмами в морському середовищі [3]. До 1975 року у вивченні морської біохімії розвинулися різні напрямки досліджень. Це були «морські токсини, морські біопродукти та морська хімічна екологія». Після цього в 1994 році Теушер і Ліндеквіст у своїй книзі визначили біогенні речовини як «хімічні сполуки, які синтезуються живими організмами і які, якщо вони перевищують певні концентрації, спричиняють тимчасове чи постійне пошкодження або навіть смерть інших організмів через хімічні чи фізико-хімічні ефекти». , Biogene Gifte.[4]
За речовинним складом виділяють
- карбонатні (вапняки коралові, форамініферові, коколітові, ракушняки та ін.),
- кременисті (діатоміт, спонголіт, радіолярит та ін.),
- фосфатні (ракушняки з фосфатних черепашок, скупчення кісток, гуано) породи, викопне вугілля та горючі сланці. Син. — біоліти.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Біогенні породи // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 17.
- ↑ Hovey EO (18 грудня 1903). New York Academy of Sciences. Section of Geology and Mineralogy. Science (англ.). 18 (468): 789—790. doi:10.1126/science.18.468.789. ISSN 0036-8075. S2CID 140651030.
- ↑ а б в Albrecht P, Ourisson G (April 1971). Biogenic substances in sediments and fossils. Angewandte Chemie. 10 (4): 209—25. doi:10.1002/anie.197102091. PMID 4996804.
- ↑ Burja AM, Banaigs B, Abou-Mansour E, Burgess JG, Wright PC (2001). "Marine cyanobacteria—a prolific source of natural products". Tetrahedron. 57 (46): 9347–9377.
- ↑ Teuscher E, Lindequist U (2010). Biogene Gifte Biologie - Chemie ; Pharmakologie - Toxikologie ; mit 2500 Strukturformeln und 62 Tabellen (вид. 3., neu bearb. und erw. Aufl). Stuttgart. ISBN 978-3-8047-2438-9. OCLC 530386916.