Біофілота

Біофілота (від біо- і грец. philos — «рідний», «власний») — флора і фауна визначеного ареалу. Історично зумовлений регіональний комплекс таксонів рослинного і тваринного світу. Особливо чітко виражений на островах.

Біофілота конкретизує загальніший термін біота, який став синонімом біоценозу (рослинного і тваринного співтовариства) або навіть у загальному розумінні «органічний світ».

Термін застосовують при біогеографічному аналізі видового складу. Для оцінки сукупності флори і фауни, що показує загальну насиченість території таксонами різного рангу.

Історія

У 1978 році термін уперше був запропонований в книзі В. П. Второва і М. М. Дроздова «Биогеография» і описаний, як:

доцільно означати комплекс видів і інших систематичних категорій певного району, що історично склався, особливим терміном «біофілота». Корінь «філ-» підкреслює, що комплекс видів організмів — результат тривалого історичного розвитку як їх самих, так і займаної ними зараз території.

Похідні цього терміну:

• біофілотичний підхід
• біофілотичне районування
• біофілотичні області і царства.

Автори виділяють 9 біофілотичних царств Землі:

• Орієнтальне
• Ефіопське
• Мадагаскарське
• Капське
• Австралійське
• Антарктичне
• Неотропічне
• Неарктичне
• Палеарктичне.

У 1982 році А. Г. Воронов серед сучасних тенденцій у розвитку біогеографії виділяв прагнення побудувати єдину систему біофілотичних регіонів для усіх мешканців Землі.

Ресурси Інтернету

• Біофілота [Архівовано 2 січня 2017 у Wayback Machine.] у Екологічному енциклопедичному словнику.