Бірманська арфа (фільм, 1956)
Бірманська арфа | |
---|---|
яп. ビルマの竪琴 | |
Жанр | воєнна драма |
Режисер | Кон Ітікава |
Продюсер | Масаюкі Такаґі |
Сценарист | Натто Вада |
На основі | роману Мішіо Такеями [en] |
У головних ролях | |
Оператор | Мінору Йокояма |
Композитор | Акіра Іфукубе |
Художник | Акіра Накаї |
Кінокомпанія | Nikkatsu |
Дистриб'ютор | Netflix |
Тривалість | 116 хв. |
Мова | японська |
Країна | Японія |
Рік | 1956 |
Дата виходу | (частина 1) 21 січня 1956; (частина 2) 12 лютого 1956 ( Японія)[1] |
IMDb | ID 0049012 |
Рейтинг | IMDb: |
«Бірманська арфа» (яп. ビルマの竪琴, Бірума но татеґото) — чорно-білий японський фільм 1956 року, поставлений режисером Коном Ітікавою за однойменним романом[ja] Мішіо Такеями [en](1946). Був першим фільмом Ітікави, показаним за межами Японії[1]. Стрічка завоювала дві премії Венеційського кінофестивалю (1956) і премію «Майніті» за найкращу музику до фільму (1957). Фільм номінувався від Японії на здобуття премії «Оскар» 1957 року в категорії за Найкращий фільм іноземною мовою[2] .
У 1995 році Бірманська арфа була включена до списку 45-ти найвидатніших фільмів усіх часів, складений у Ватикані до сторічного ювілею кінематографа[3].
У 1985 році Кон Ітікава зняв кольоровий рімейк фільму з іншими акторами.
1945 рік, Бірманська операція Другої світової війни. Рядовий першого класу Мідзушіма із загону капітана Іноуе навчився грати на саунзі, бірманській арфі, і тепер в загоні співають під саунг задля підняття бойового духу солдатів. Сховавшись у селі, загін розуміє, що оточений британськими військами. Їх повідомляють, що Японія капітулювала, і загін здається. Капітан просить Мідзушіму вирушити в гори, щоб умовити здатися групу солдатів, що й досі воюють. Британці дають Мідзушімі пів години на переговори, які ні до чого не приводять — солдати вирішують битися до кінця. Мідзушіма збирається попросити ще часу і майструє білий прапор. Солдати, думаючи, що він вирішив здатися від їхнього імені, б'ють його і залишають непритомного на підлозі печери. Британська артилерія відкриває вогонь, від якого гинуть усі, окрім Мідзушіми, що залишився в печері. Мідзушіма, якого вилікував бірманський чернець, в чернечому одязі бродить у пошуках табору, де розміщується його загін. Зустрічаючи на шляху безліч убитих, він вирішує допомогти ховати їх і молитися за упокій їхніх душ.
Тим часом капітан Іноує купує у місцевої старої, що приносила їм їжу в обмін на різні предмети, папугу і вивчає його фразу: «Мідзушіма, повернемося в Японію разом!» Солдати просять стару передати папугу захожому ченцеві, в якому вони впізнають Мідзушіму. Пізніше стара приносить в загін іншу папугу, передану ченцем. Цей птах повторює фразу: «Я не можу повернутися!» З папугою капітанові передають довгий лист, в якому Мідзушіма пише, що не може повернутися, тому що повинен ховати мертвих і молитися за мир на землі. Капітан зачитує солдатам цей лист лише на кораблі, на якому їх везуть на батьківщину — в Японію.
- Рентаро Мікуні ···· капітан Іноує
- Сьодзі Ясуй ···· Мідзушіма
- Дзюн Хамамура ···· Іто
- Такетоші Найто ···· Кобаяші
- Сюнджі Косуга ···· Макі
- Ко Нішімура ···· Баба
- Кейшічі Накахара ···· Такаґі
- Тошіакі Іто ···· Хашімото
- Томіо Аокі ···· Ояма
- Таніе Кітабаяші ···· стара
- Автор сценарію — Натто Вада (за романом «Бірманська арфа» (яп. ビルマの竪琴, 1946) Мішіо Такеями [en])
- Режисер-постановник — Кон Ітікава
- Продюсер — Масаюкі Такаґі
- Композитор — Акіра Іфукубе
- Оператор — Мінору Йокояма
- Монтаж — Масанорі Цуджі
- Художник-постановник — Акіра Накаї
- Артдиректор — Такасі Мацуяма
- Звук — Масакадзу Камія
- Хореограф — Харухі Йокояма
Нагороди та номінації фільму «Бірманська арфа»[4] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
1956 | Венеційський міжнародний кінофестиваль | Золотий лев | Бірманська арфа | Номінація | |
Приз Сан-Джорджо | Кон Ітікава | Перемога | |||
Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) | Бірманська арфа | Перемога | |||
Спеціальна згадка | Кон Ітікава (за благородство його образів) | Перемога | |||
1957 | Премія Оскар | Найкращий фільм іноземною мовою | Бірманська арфа | Номінація | |
Премія «Майніті» | Найкраща музика до фільму | Акіра Іфукубе | Перемога | ||
Італійський національний синдикат кіножурналістів | Срібна стрічка найкращому іноземному режисерові | Кон Ітікава | Номінація |
- ↑ а б Tony Rayns (16 березня 2007). The Burmese Harp: Unknown Soldiers. The Criterion Collection. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 26.11.2016.
- ↑ The 29th Academy Awards (1957) Nominees and Winners. oscars.org. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26.11.2016.
- ↑ Vatican Best Films List. Офіційний сайт Конференції католицьких єпископів США (англ) . Архів оригіналу за 22.07.2013. Процитовано 26.11.2016.
- ↑ Нагороди та номінації фільму «Бірманська арфа» на сайті IMDb
- Бірманська арфа на сайті IMDb (англ.) (станом на 26.11.2016)
- ビルマの竪琴 (<Бірманська арфа) на сайті Japanese Movie Database (яп.)
- «Бірманська арфа» на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- Бірманськая арфа на сайті AllMovie (англ.)
- Фільми 1956
- Фільми Японії 1956
- Фільми-драми Японії
- Воєнні фільми Японії
- Фільми Кона Ітікави
- Фільми японською мовою
- Чорно-білі фільми Японії
- Антивоєнні фільми
- Фільми, дія яких відбувається в М'янмі
- Фільми про війну на Тихому океані
- Фільми про Бірманську операцію
- Екранізації японських літературних творів
- Фільми Nikkatsu