Бірюк Олег Миколайович
Бірюк Олег Миколайович | |
---|---|
Підполковник (посмертно) | |
Загальна інформація | |
Народження | 13 січня 1976 Охтирка, Сумська область, Українська РСР, СРСР |
Смерть | 20 серпня 2014 (38 років) Георгіївка, Лутугинський район, Луганська область, Україна |
Поховання | Охтирка |
Alma Mater | Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба; Національний університет оборони України імені Івана Черняховського |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Армійська авіація |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Оле́г Микола́йович Бірю́к (1976—2014) — старший льотчик-інструктор 7-го окремого полку армійської авіації Збройних сил України, підполковник (посмертно), учасник російсько-української війни.
Народився 1976 року в місті Охтирка (Сумська область); закінчив охтирську ЗОШ № 2. На першу заробітну плату придбав модель гелікоптера; закінчив льотне училище, академію міністерства оборони. Мав займати посаду командира ескадрильї вертолітної ланки, але на той час вільної вакансії не було. Він погодився стати старшим льотчиком-інструктором із безпеки польотів. Була можливість після академії залишитися у штабі, він хотів літати.
Служив у різних військових частинах України, з 2010 року — в Новому Калинові. Старший льотчик-інструктор, 7-й окремий полк армійської авіації. Брав участь у миротворчій місії в Ліберії 2008 та 2010 року, отримав численні нагороди.
З початку березня 2014 року направлений у зону проведення бойових дій на сході України.
Загинув 20 серпня 2014 року разом з капітаном Антоном Родіоновим — знаходилися в збитому терористами гелікоптері Мі-24 — поблизу смт Георгіївки Лутугинського району. Тоді ж полягли старший сержант Штинда Микола Миронович та солдат Білоус Сергій Степанович.
Похований в Охтирці; Успенське кладовище.
Вдома лишилися родина та брат.
- 27 листопада 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
- Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (МОУ)
- Вшановується 20 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 1
- Почесний громадянин Охтирки (посмертно)
- Встановлена меморіальна дошка його честі в охтирській загальноосвітній школі № 2.[2]
- Указ Президента України від 27 листопада 2014 року № 892/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Бірюк Олег Миколайович [Архівовано 6 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Герої не вмирають: ще двоє бійців з охтирщини загинули
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Підполковники (Україна)
- Народились 13 січня
- Народились 1976
- Уродженці Охтирки
- Померли 20 серпня
- Померли 2014
- Померли в Георгіївці
- Поховані в Охтирці
- Військовики 12-ї окремої бригади армійської авіації
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені пам'ятним нагрудним знаком «Воїн-миротворець»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Українські миротворці
- Випускники Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба
- Випускники Національного університету оборони України
- Почесні громадяни Охтирки