Бісярін Василь Зіновійович
| Бісярін Василь Зіновійович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 13 квітня 1912 Катав-Івановськ, Уфимський повітd, Російська імперія |
| Помер | 8 листопада 1969 (57 років) Львів, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | державний діяч |
| Alma mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
| Учасник | радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна |
| Військове звання | генерал-полковник |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |          |
Василь Зіновійович Бісярін (нар. 12 квітня 1912, Катав-Івановський завод Уфимського повіту Уфимської губернії, тепер місто Катав-Івановськ Челябінської області, Російська Федерація — 8 листопада 1969, місто Львів) — радянський військовий діяч, генерал-полковник, командувач військ Прикарпатського військового округу. Депутат Верховної Ради УРСР 6-го скликання.
Народився в родині залізничного робітника. У восьмирічному віці залишився без батьків, з 1920 року виховувався у дитячих будинках міст Златоуста, Міаса, Уфи.
У 1930 році закінчив фабрично-заводське училище в місті Нова Ляля Уральської області. Працював завідувачем навчальних виробництв, завідувачем навчальної частини школи фабрично-заводського навчання, директором паперового комбінату.
У 1933 році закінчив два курси Московського лісотехнічного інституту.
З 1934 року — в Червоній армії.
Учасник німецько-радянської війни. У 1941—1942 роках — заступник командира батальйону, командир стрілецького батальйону 449-го стрілецького полку 144-ї стрілецької дивізії. У 1942—1944 роках — начальник штабу полку, начальник штабу 106-ї окремої стрілецької бригади. У 1944—1945 роках — начальник штабу 62-ї гвардійської стрілецької дивізії. Воював на Західному, Брянському, Південно-Західному, Степному, 2-му і 3-му Українських фронтах.
У 1948 році закінчив курси командирів при Військовій академії імені Фрунзе. Перебував на командних посадах у військових з'єднаннях, командував механізованою дивізією.
У 1957 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу СРСР.
У травні 1960 — грудні 1964 року — командувач 8-ї танкової армії Прикарпатського військового округу.
9 грудня 1964 — 22 вересня 1967 року — начальник штабу — 1-й заступник командувача військ Прикарпатського військового округу.
21 вересня 1967 — 8 листопада 1969 року — командувач військ Прикарпатського військового округу. У 1968 році командував Прикарпатським фронтом, який окупував Чехословацьку Республіку.
Похований у Львові на полі № 1 Личаківського цвинтаря.
- генерал-майор танкових військ
- генерал-лейтенант танкових військ (9.05.1961)
- генерал-полковник (1967)
- чотири ордени Червоного Прапора (24.04.1943, 15.01.1944, 30.12.1956, 22.02.1968)
- два ордени Богдана Хмельницького II-го ст. (28.04.1945, 21.02.1969)
- два ордени Вітчизняної війни I-го ст. (20.11.1944, 20.04.1945)
- два ордени Червоної Зірки
- медалі
- нагороди Угорської Народної Республіки
- нагороди Чехословацької Соціалістичної Республіки
- Газета «Вільна Україна» (Львів) — 1969 рік — листопад.
- Бисярин Василий Зиновьевич [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Народились 13 квітня
- Народились 1912
- Уродженці Уфимського повіту
- Померли 8 листопада
- Померли 1969
- Померли у Львові
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Випускники Військової академії Генштабу
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Богдана Хмельницького II ступеня (СРСР)
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «За оборону Москви»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За взяття Будапешта»
- Нагороджені медаллю «За взяття Відня»
- Уродженці Челябінської області
- Персоналії:Львів
- Діячі УРСР
- Члени КПРС
- Депутати Верховної Ради УРСР 6-го скликання