ВЕС Балтік 1
| ВЕС Балтік 1 | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 54°36′50″ пн. ш. 12°40′00″ сх. д. / 54.61388889° пн. ш. 12.66666667° сх. д. | ||||
| Держава |
 Німеччина | |||
| Статус | діюча | |||
| Район | Мекленбург-Передня Померанія | |||
| Розташування | Балтійське море, північніше півострова Цинґст | |||
| Рік початку будівництва | 2010 | |||
| Роки вводу першого та останнього агрегатів | 2011 | |||
| Основні характеристики | ||||
| Тип ВЕС | офшорна | |||
| Генеруюча потужність, МВт | 48,3 | |||
| Середньорічне виробництво, млн кВт·г | 185 | |||
| Характеристики обладнання | ||||
| Кількість і марка генераторів | 21 вітрова турбіна Siemens SWT-2.3-93 | |||
| Потужність генераторів, МВт | 2,3 МВт | |||
| Власник | ||||
|
EnBW | ||||
|
baltic1.de | ||||
| Мапа | ||||
  ВЕС Балтік 1 ВЕС Балтік 1 (Німеччина) | ||||
 | ||||
 ВЕС Балтік 1 у Вікісховищі | ||||
ВЕС Балтік 1 (нім. Offshore-Windpark Baltic 1) — німецька офшорна вітроелектростанція, введена в експлуатацію у 2011 році. Місце для розміщення ВЕС обрали в Балтійському морі за 16 км на північ від півострова Цинґст (земля Мекленбург-Передня Померанія).
Спорудження станції розпочалось в 2010 році. Спочатку судно Sea Worker облаштувало 22 монопальні основи, заглиблені під морське дно на 16—19 метрів. Монопалі під вітрові агрегати мали довжину 37 метрів, діаметр 4,3 метра та вагу 215 тонн. На них зверху встановлювали перехідні елементи (до яких кріпляться власне вітрові турбіни) довжиною 27 метрів, діаметром 4,6 метра та вагою 250 тонн. Монопаля під офшорну трансформаторну станцію мала більші розміри — довжину 40 метрів, діаметр 5,3 метра та вагу 440 тонн, а її перехідний елемент вагою у 1415 тонн (включаючи льдозахисний конус вагою 530 тонн) монтував плавучий кран великої вантажопідйомності Matador 3.
Доставку та монтаж 21 вітрової турбіни виконало судно Sea Power. Підстанцію, яка мала розміри 22х30х16 метрів та вагу 900 тонн, встановив щойно згаданий Matador 3, а три трансформатори завантажило судно Sea Energy.[1][2][3][4]
Видача продукції відбувається по головному експортному кабелю довжиною 77 км, що працює під напругою 150 кВ. Його підводний відтинок довжиною 61 км укладало судно Henry P. Lading. На суходолі продукція подається на підстанцію Bentwisch.[5][6]
21 вітроагрегат ВЕС розміщено на площі 7 км2 в районі з глибинами моря до 18 метрів. На баштах висотою 67 метрів змонтували вітрові турбіни Siemens типу SWT-2.3-93 одиничною потужністю 2,3 МВт та діаметром ротора 93 метри.
Проект, реалізований енергетичною компанією із Баден-Вюртембергу EnBW, повинен виробляти 185 млн кВт-год електроенергії на рік.[7][8]
- ↑ TRACK RECORD Transport and installation - offshore wind turbines (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2017.
- ↑ Windpark EnBW Baltic 1 Der erste kommerzielle Offshore-Windpark Deutschlands (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2016.
- ↑ EnBW Baltic 1: Technik- EnBW AG. EnBW Baltic 1: Technik. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
- ↑ Jens Kuehnel EnBW Baltic 2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017.
- ↑ Baltic 1 - 50Hertz Transmission GmbH. www.50hertz.com (амер.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
- ↑ A/S, JD-Contractor. January/March - Export Cable for the Baltic 1 offshore wind farm. www.jdcon.dk (дан.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
- ↑ Baltic 1 Offshore Wind Farm. Power Technology. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
- ↑ EnBW Baltic 1 (Germany) - Wind farms - Online access - The Wind Power. www.thewindpower.net (амер.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.