ВЕС Рифгат
ВЕС Рифгат | ||||
---|---|---|---|---|
53°41′ пн. ш. 6°29′ сх. д. / 53.69° пн. ш. 6.48° сх. д. | ||||
Держава | Німеччина | |||
Статус | діюча | |||
Район | Нижня Саксонія | |||
Розташування | Північне море, на північний захід від острова Боркум | |||
Рік початку будівництва | 2012 | |||
Роки вводу першого та останнього агрегатів | 2014 | |||
Основні характеристики | ||||
Тип ВЕС | офшорна | |||
Генеруюча потужність, МВт | 108 | |||
Характеристики обладнання | ||||
Кількість і марка генераторів | 30 вітрових турбін Siemens SWT-2.6-120 | |||
Потужність генераторів, МВт | 2,6 МВт | |||
Власник | ||||
Enova/EWE | ||||
riffgat.de | ||||
Мапа | ||||
ВЕС Рифгат у Вікісховищі |
ВЕС Рифгат (нім. Offshore-Windpark Riffgat) — німецька офшорна вітроелектростанція, введена в експлуатацію у 2014 році.
Місце для розміщення ВЕС обрали в Північному морі за 15 км на північний захід від острова Боркум (частина Фризького архіпелагу). Восени 2012 року плавучий кран Oleg Strashnov виконав роботи зі спорудження фундаментів.[1] Кожен із них включав монопалю діаметром 6,5 метра й завдовжки до 72 метрів, яка забивалася на 28—48 метрів під морське дно. Вага монопалі становила до 748 тон, крім того, на неї зверху встановлювався перехідний елемент (до якого і кріпляться башти вітроагрегатів) вагою 207 тон.[2]
Встановлення вітрових турбін провело спеціалізоване судно Bold Tern, яке закінчило роботи в червні 2013-го.[3]
Ґратчасту опорну основу («джекет») офшорної трансформаторної підстанції встановив восени 2012-го згаданий вище Oleg Strashnov, а через рік він же провів монтаж на неї надбудови з обладнанням («топсайду»).[4] На верхній палубі цієї підстанції передбачили гелікоптерний майданчик, розрахований на прийом машин типу AW-139.
Головний експортний кабель завдовжки 48 км, розрахований на роботу під напругою 155 кВ, проклало судно Bodo Installer. При цьому доводилось переривати роботи для проведення підриву численних бомб часів Другої світової війни, виявлених на трасі будівництва.[5][6] Після виходу на суходіл біля Pilsum (півтора десятка кілометрів на північний захід від Емдена) експортний кабель пролягає ще на 30 км до місця з'єднання з енергомережею.[7]
Станція складається з розміщених на площі 6 км2[8] тридцяти вітрових турбін Siemens типу SWT-2.6-120 з одиничною потужністю 2,6 МВт та діаметром ротора 120 метрів. Їх змонтували на баштах висотою 90 метрів у районі з глибинами моря до 20 метрів.
Проект спільно реалізували компанії Enova та EWE.[9]
- ↑ Vessels working on Riffgat - 4C Offshore. www.4coffshore.com. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
- ↑ admin (12 липня 2013). Foundations for Riffgat offshore wind farm in place. Offshore Wind Industry (англ.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
- ↑ Riffgat Offshore Wind Farm Nears Completion | Earth's Resources. PBS LearningMedia (англ.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
- ↑ Germany: Riffgat Offshore Substation Load-Out Completed. Offshore Wind (амер.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
- ↑ Riffgat Offshore Wind farm - The first commercial wind farm in the German North Sea (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2017.
- ↑ Explosives clearance allows for Riffgat cable laying. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
- ↑ Laying of Last Submarine Cable Section on Riffgat OWF Begins. Subsea World News (амер.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
- ↑ Fire protection for offshore wind farm TITANUS® FirExting® OxyReduct (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 жовтня 2017.
- ↑ Riffgat (Germany) - Wind farms - Online access - The Wind Power. www.thewindpower.net (амер.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.