ВОГ-17
| ВОГ-17 | |
|---|---|
 30-мм гранатометна граната ВОГ-17, використовувана в радянських 30-мм автоматичних гранатометах. Зліва для порівняння проміжний патрон 7,62x39 мм | |
| Тип набою: | Гранатометний постріл |
| Країна-виробник: |  СРСР |
| Було використано: |  Росія,  Чехія, СРСР |
| Війни та конфлікти: | Російська збройна агресія проти України (з 2014) |
| Характеристики | |
| Довжина набою, мм: | 132 мм (5,2 дюйм) |
ВОГ-17 (абр. від рос. выстрел осколочный гранатометный) — гранатометний постріл калібру 30 мм. Являє собою осколкову гранату.
Боєприпас призначений для автоматичного гранатомета АГС-17, АГС-30.
Постріл ВОГ-17 розроблений конструкторським бюро «Прилад» наприкінці 1960-х років для стрільби з гранатомета АГС-17.
ВОГ-17 з детонатором миттєвої дії — одна з перших, тепер вже застарілих, модифікацій осколкових гранат. У 1971 році постріл ВОГ-17А був модифікований детонатором з пристроєм самоліквідації (отримав назву ВОГ — 17М).
Корпус гранати сталевий тонкостінний, хімічно затемнений, всередині корпусу є спіраль з насіченого дроту прямокутного перерізу, осколкова сорочка з напівготовими осколками.
Підривник зводиться на відстані 10-60 м від дульного зрізу гранатомета, що забезпечує додаткову безпеку при стрільбі.
Гранати ВОГ-17А і ВОГ-17М в бойовому спорядженні пофарбовані в чорний колір.
Постріли ВОГ-17А і ВОГ-17М складаються з осколкової гранати, порохового/метального заряду і підривника головного миттєвої дії.
Пороховий заряд пострілу ВОГ-17А призначається для придання гранаті початкової швидкості. Він складається з гільзи, капсуля-запальника і нітрогліцеринового пороху.
Головний детонатор ударної дії служить для вибуху гранати при зустрічі її з ціллю. Головний детонатор складається з ударного (інерційного) і запалювального механізмів і запобіжного механізму далекого зведення.
- Калібр — 30 міліметрів
- Довжина пострілу — 132 мм
- Довжина гільзи — 28 мм
- Довжина гранати — 113 мм
- Вага пострілу — 0,35 кг
- Вага гранати — 0,28 кг
- Площа ураження — 70 м².
- Початкова швидкість гранати — 185 м/с.
ВОГ-17: дальність ураження до 1730 м, радіус – до 7 м.[1]
Розроблено і випускаються кілька варіантів 30-мм пострілів:
- ВОГ-17А (індекс 7П36) — осколкова граната з детонатором миттєвої дії ВМГ — одна з перших, тепер уже застарілих, модифікацій. Корпус гранати забарвлений в чорний колір. Також, виготовляється в Болгарії під найменуванням 30 mm HE Round IO-30[2]
- ВОГ-17М — модернізований варіант ВОГ-17А зразка 1971 року. Підривник ВМГ-М оснащений пристроєм самоліквідації, сповільнювач розрахований на 25 секунд. Корпус гранати забарвлений в чорний колір.
- ВОГ-17МУ — осколкова граната[3]
- ВОГ-30 — вдосконалений варіант, розроблений в 1980-і роки, має потужнішу осколкову дію, а також автономну герметизацію метального заряду в гільзі.
- ВОГ-30Д — вдосконалений варіант, нові постріли мають максимальну дальність до 2123 м і радіус ураження до 13 м[1].
- ГПД-30 — новий тип осколкової гранати, розробка розпочата в 1999 році ЦКІБ СОО[4].
- ВУС-17 — практичний постріл, замість заряду ВР споряджений піротехнічним складом оранжевого диму, що позначає місце падіння гранати.
- навчальний постріл — застосовується для навчання діям зі зброєю, не має спорядження. Граната з гільзою додатково скріплені осьовим гвинтом для запобігання демонтажу патрона в результаті багаторазових маніпуляцій в службовому поводженні. В очко гранати ввернута холоста втулка, що повторює форму і розміри детонатора.
- RHV-HEF — постріл виробництва болгарської компанії «Арсенал»[5]
- RHV-TP — постріл виробництва болгарської компанії «Арсенал»[5]
- T-M93P1 — постріл виробництва сербської компанії «Застава Оружие»[6]
- VG-M93 — навчальний постріл виробництва сербської компанії «Застава Оружие» (з інертним спорядженням)[6]
- VMG-M93 — навчальний постріл-маркер виробництва сербської компанії «Застава Оружие»[6]
- ВОГ-17В та ВОГ-17ІН — постріли виробництва українських підприємств, можуть бути прийняті на озброєння ЗСУ в 2021 році[7][8].
Для навчання діям зі зброєю використовуються навчальні постріли, які не мають спорядження. Граната з гільзою додатково скріплені осьовим гвинтом для запобігання демонтажу патрона в результаті багаторазових маніпуляцій у службовому поводженні. У днище гранати вгвинчена холоста втулка, що повторює форму і розміри детонатора.
До пострілу жало ударного механізму детонатора впирається своїм буртиком в заслінку запобіжного механізму, утримувану від розвороту стопором, і тому воно не може наколоти капсуль-детонатор.
При пострілі, від удару бойка затвора по капсулю, спалахує та вибухає пороховий заряд. Гази, що утворилися при згорянні порохового заряду, викидають гранату з каналу ствола. Капсуль-запальник запалювального механізму детонатора при пострілі, під дією сили інерції, від лінійного прискорення гранати стискає пружину і наколюється на жало.
Промінь вогню від капсуля-запальника через отвір у втулці з віссю запалює пороховий заряд запобіжного механізму, який на відстані 10-30 м від дульного зрізу ствола гранатомета закінчує горіння, і стопор, звільнившись від порохового складу і, піднімаючись під дією пружини, звільняє заслінку; заслінка, повертаючись під дією поворотної пружини і відцентрової сили, відкриває шлях жалу ударного механізму. При зустрічі з ціллю (перепоною) мембрана з ковпачком, деформуючись, просуває стрижень з жалом ударного механізму і жало наколює капсуль-детонатор, який вибухає і викликає вибух розривного заряду гранати. При цьому пружина і корпус гранати дробляться на осколки, які і вражають живу силу противника.
 | Цей розділ потребує доповнення. |
В 2019 році було прийнято боєприпас ВОГ-17В розробки спеціального конструкторського бюро «Вектор-В». Вже в 2021 році на заводі «Імпульс» було підготовлено лінію для їхнього серійного виробництва[9].
| Цей розділ потребує доповнення. |
| Цей розділ потребує доповнення. |
Широко використовувався під час війни на сході України. Зокрема, ВОГ-17 були пристосовані для скидання з безпілотних літальних апаратів.
Так в березні 2020 року неподалік населеного пункту Гнутове російськими військовими було скинуто ВОГ-17 з БПЛА на санітарний автомобіль 10-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ, що є грубим порушенням міжнародних угод з захисту медиків на передовій[10].
У серпні 2020 року в ході чергового оголошеного перемир'я бойовики російсько-терористичних військ скинули з БПЛА по позиціям ЗСУ декілька ВОГів[10].
13 березня 2021 року було зафіксовано черговий випадок застосування ВОГ-17: В районі відповідальності оперативно-тактичного угрупування «СХІД», неподалік населеного пункту Водяне, що на Приазов'ї, окупанти відкривали вогонь з гранатометів різних систем та стрілецької зброї. У цьому ж напрямку, застосувавши безпілотний літальний апарат типу «квадрокоптер», збройні формування Російської Федерації скинули над позиціями Об'єднаних сил два постріли ВОГ-17[10].
6 листопада 2021 року в районі населеного пункту Болотене окупанти задіяли безпілотний літальний апарат, за допомогою якого здійснили скидання пострілів ВОГ-17[11]
- АГС-17 «Полум'я» (автоматичний гранатомет станковий)
- АГС-30 (автоматичний гранатомет станковий)
- ВОГ-25 (гранатометний постріл)
- ГП-30 (гранатомет підствольний)
- ГП-34 (гранатомет підствольний)
- ↑ а б Росіяни почали отримувати нові 30-мм постріли ВОГ-30Д (укр.). 29 серпня 2023. Процитовано 8 вересня 2023.
- ↑ 30 mm HE Round IO-30 (VOG-17) for Automatic Grenade Launcher AGS-17 [Архівовано 4 січня 2016 у Wayback Machine.] // сайт виробника — компанії «Arcus»
- ↑ 30-мм постріл ВОГ-17МУ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // офіційний сайт ГК «Укрспецэкспорт»
- ↑ ГПД-30, 30 мм гранатомётный выстрел [Архівовано 2012-10-05 у Wayback Machine.] // «Оружие России»
- ↑ а б 30 mm ARSENAL Automatic Grenade Launcher AGL-30M [Архівовано 2013-01-05 у Wayback Machine.] / сайт виробника — компанії «Arsenal Ltd.»
- ↑ а б в BGA 30[недоступне посилання з Январь 2018]
- ↑ Міноборони цього року візьме на озброєння вітчизняні 30-мм гранатометні постріли. Ukrainian Military Pages. 3 червня 2021. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ Вперше в історії: Україна розгортає серійне виробництво боєприпасів ВОГ-17В. 01.11.2021, 23:54. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
- ↑ Safronov Taras (11 листопада 2021). “Імпульс” показав процес виробництва українських ВОГ-17. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ а б в Люксіков Михайло (13 березня 2021). Бойовики продовжують скидати ВОГи з БПЛА по позиціям ЗСУ. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 15 березня 2021.
- ↑ Війна на сході: гібридні війська РФ застосували безпілотник з озброєнням. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
