Перейти до вмісту

Вавілов Петро Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вавілов, Петро Петрович
Вавилов Пётр Петрович
Народився30 травня 1918(1918-05-30)
Городище Пензенська область, СРСР СРСР
Помер15 грудня 1984(1984-12-15) (66 років)
Москва, СРСР
ПохованняКунцевський цвинтар
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьнауковець, політик
Alma materМосковська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Галузьсільське господарство, селекція
ЗакладВсесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Леніна
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
Вчене званняакадемік
Науковий ступіньдоктор наук
ЧленствоВАСГНІЛ[1]
Російська академія наук[1]
Війнанімецько-радянська війна
Відомий завдяки:борщівник Сосновського, президент Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Леніна
НагородиОрден Трудового Червоного Прапора
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вавілов.

Петро Петро́вич Вавілов (нар. 30 травня 1918(19180530) — 15 грудня 1984) — відомий вчений в області селекції та насінництва кормових культур. Учасник Німецько-Радянської війни (1941—1945).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в місті Городище Пензенської обл. Закінчив в 1941 році Московську сільськогосподарську академію імені К. А. Тимірязєва. Аспірант, асистент кафедри рослинництва МСГА (1945—1948). Старший науковий співробітник сектора кліматології науково-дослідницької бази АН СРСР в Республіці Комі, вчений секретар президії (1949—1951), заступник голови президії (1951—1956), голова президії (1956—1965) філії АН СРСР Комі, одночасно (1962—1965) директор Інституту біології цієї філії. Доктор сільськогосподарських наук (1964). Професор кафедри рослинництва (1965—1971), ректор (1971—1978), завідувач кафедри рослинництва (1978—1984) МСГА. Академік ВАСГНІЛ (1973). Президент ВАСГНІЛ (1 серпня 1978 р. — 15 грудня 1984 р.).

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Основні наукові роботи присвячені рослинництву, інтродукції, селекції та радіобіології рослин. Вчений особливу увагу звертав на проблеми кормовиробництва. Розробляв наукові основи створення міцної кормової бази в умовах Півночі — питання раціонального використання зайнятих парів, збагачення видового складу культурної флори. Вивів ряд сортів та полігібридів цукрово-кормових буряків, вперше в СРСР створив однонасіннєвий сорт кормових буряків. Провів комплексні дослідження дії підвищеної природної і штучної радіації на різні компоненти природних біогеоценозів.

Вавілова П. П. вважають головним винуватцем широкого розповсюдження борщівника Сосновського, — небезпечного бур'яну на території європейської частини колишнього СРСР, Польщі та інших європейських країн. Він захистив дисертацію по цій рослині та вважав, що врожайність її зеленої маси допоможе відновленню повоєнного сільського господарства, переконав керівництво ВАСГНІЛ в вирощуванні борщівника Сосновського як культурної рослини.[2][3][4]

Заслужений діяч науки та техніки Комі АРСР (1962). Заслужений діяч науки РРФСР (1976). Нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора та має 7 медалей СРСР. Член-кореспондент АН СРСР (1979). Почесний доктор Польської сільськогосподарської академії (1978). Нагороджений 4 золотими медалями за межами СРСР. Опублікував 450 наукових праць, в тому числі 37 книг та брошур.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Миронова Н. П. Советский ученый Константин Алексеевич Моисеев (1904–1985): жизнь в науке (по документам Научного архива Коми НЦ УрО РАН), The Soviet Scientist Konstantin Alekseevich Moiseev (1904–1985): Life in Science (On the Basis of the Scientific Archive of the Komi Scientific Center of the Ural Branch of the Russian Academy of Sciences Documents) // Историко-биологические исследования — 2018. — Т. 10, вып. 4. — С. 72–94. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2018-11977
  2. ↑ «Урожайный гад», Журнал Esquire [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // esquire.ru
  3. ↑ Борщевик атакует. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // mathematicmodels.blogspot.com
  4. ↑ Продуктивность борщевика сосновского в условиях Центрального района Нечерноземной зоны РСФСР[недоступне посилання з травня 2019] // dissercat.com

Література

[ред. | ред. код]
  • Новые перспективные силосные растения в Коми АССР (итоги опытных работ) / Соавт.: К. А. Моисеев и др. — Сыктывкар: Коми кн. изд-во, 1963. — 339 с.
  • Вопросы повышения урожайности сельскохозяйственных культур в условиях Коми АССР / Соавт. Н. В. Чебыкина. — Сыктывкар: Коми кн. изд-во, 1966. — 110 с.
  • Растениеводство: Учеб. для студентов… по агрон. спец. / Соавт.: В. В. Лукьянюк и др. — М.: Колос, 1975.— 590 с. Учебник выдержал 5 переизданий.
  • Интенсивные кормовые культуры в Нечерноземье / Соавт. В. И. Филатов. — М.: Моск. рабочий, 1980. — 173 с.
  • Бобовые культуры и проблема растительного белка / Соавт. Г. С. Посыпанов. — М.: Россельхозиздат, 1983. — 256 с.
  • Полевые сельскохозяйственные культуры СССР: Альбом / Соавт. Л. Н. Балышев. — М.: Колос, 1984. — 159 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вавілов_Петро_Петрович&oldid=37802418