Вад

Вад (вадит) (рос. вад, англ. wad, black ochre, bog manganese, нім. Wad) — спільна назва мінералів — землистих сумішей гідроксидів марганцю.

Загальний опис

Здебільшого вад складається з піролюзиту і псиломелану. Хімічний склад непостійний. Вміст MnO+MnO₂ 32-75 %, H₂O 10-21 %. Колір від темно-бурого до чорного. Твердість низька, макс. — до 4. Густина 2,8-4,4. Сильно пористий. Вад належить до гіпергенних утворень, типовий для кір вивітрювання і зон окиснення оксидних, карбонатних та силікатних руд Mn. Розрізняють вад алюмініїстий, вольфрамистий, залізний, кобальтистий, літіїстий, мідистий (мідний) та ін.

Вад — марганцева руда. В Україні є в Нікопольському марганцевому родовищі. Збагачується за комбінованими гравітаційно-флотаційними схемами (промивка, відсадка, магнітна сепарація і флотація).

Різновиди

вад алюмініїстий (вад, який містить значні кількості Al₂O₃ внаслідок домішок гідраргіліту або інших водних оксидів алюмінію);
вад вольфрамистий (відміна ваду з вмістом до 2,78 % WO₃. Рідкісний.);
вад залізний (відміна ваду з вмістом Fe₂O₃ до 45 %);
вад звичайний (водні оксиди марганцю з болотних відкладів);
вад кобальтистий (відміна ваду, яка містить до 32 % СоО);
вад літіїстий (відміна ваду, яка містить Li₂O);
вад мідистий або мідний (відміна ваду, яка містить до 25 % CuO, а також часто СоО і Fe₂O₃);
вад пінистий (шкаралупчаста відміна ваду);
вад свинцевистий (відміна ваду, яка містить до 30 % PbO);
вад чорний (застаріла назва ваду).

Див. також

Список мінералів

Література

У Вікісловнику є сторінка вад.

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Вад // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Вад // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.