Перейти до вмісту

Вадатурський Олексій Опанасович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вадатурський Олексій)
Див. також: Вадатурково
Вадатурський Олексій Опанасович
Народився8 вересня 1947(1947-09-08)
Бендзари, Балтський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Помер31 липня 2022(2022-07-31) (74 роки)
Миколаїв, Миколаївська область, Україна
·вибух[1]
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьпідприємець
Alma materОдеський національний технологічний університет
ДітиВадатурський Андрій Олексійович
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Державна премія України в галузі архітектури
Державна премія України в галузі архітектури
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Олексій Опанасович Вадатурський (8 вересня 1947(1947-09-08), Бендзари, Одеська область — 31 липня 2022(2022-07-31), Миколаїв, Миколаївська область) — український агропідприємець. Герой України, засновник сільськогосподарського підприємства «Нібулон», меценат, віцепрезидент Української зернової асоціації (з лютого 2005 року)[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Олексій Вадатурський народився в сім'ї колгоспника. У 1971 році закінчив Одеський технологічний інститут харчової промисловості імені М.В. Ломоносова за спеціальністю «Автоматизація і комплексна механізація хіміко-технологічних процесів» (інженер-електромеханік)[3].

Трудову діяльність розпочав на Трикратському комбінаті хлібопродуктів головним енергетиком, потім працював головним інженером.

У 1980—1993 роках — начальник виробничого відділу, заступник начальника Миколаївського обласного управління хлібопродуктів.

З 1991 року — незмінний генеральний директор агрохолдингу «Нібулон» з вирощування сільськогосподарських культур із застосуванням закордонних технологій і високопродуктивної імпортної техніки, розвитку племінного тваринництва та будівництва суден[4].

У 2012 році журнал «Фокус» зачислив бізнесмена до «топ 20-ти найуспішніших аграріїв України», де він разом із сином-компаньйоном Андрієм Вадатурським посів дванадцяте місце (земельний банк — 80 000 га)[5].

У 2018 році увійшов до переліку представників агробізнесу, щодо яких запроваджуються російські санкції.[6]

У рейтингу журналу «НВ» «топ-100 найбагатших українців», опублікованому в жовтні 2019 року, його статки оцінено у $474 млн (зменшення на 14 % порівняно з 2018 роком); це 14 місце рейтингу[7].

У червні 2020 року, Forbes Україна помістив Вадатурського на 15 місце у рейтингу найбагатших українців, оцінивши його капітал в 450 млн доларів[8].

31 липня 2022 року Олексій Вадатурський загинув під час російського обстрілу м. Миколаєва[9]. Разом з ним загинула і його дружина Раїса Михайлівна Вадатурська[10]. В Офісі Президента України заявили, що це навмисне вбивство, один з актів тероризму Росії в Україні[11][12].

Родина та особисте життя

[ред. | ред. код]

Був одружений з Раїсою Михайлівною Вадатурською. Син — співвласник компанії «НІБУЛОН», народний депутат України VIII скликання Андрій Вадатурський.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Книга

[ред. | ред. код]

У грудні 2023 року пам’яті Олексія Вадатурського презентована книга «Хлібний капітан України» (автори: Михайло Маслій, Петро Гадз). Книга містить добірку спогадів колег, друзів, партнерів, державних діячів, перших осіб держави, вражень від особистого спілкування, партнерства у бізнесі та взаємодії у громадському житті[13].

Топоніміка

[ред. | ред. код]

За результатами опитування КУ ММР «Агенція розвитку Миколаєва» щодо перейменування вулиць міста на честь видатних діячів Миколаєва та України пропозиція назвати миколаївський топонім ім'ям Олексія Вадатурського увійшла до ТОП-10 найпопулярніших відповідей серед респондентів[14].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Звання Герой України з врученням ордена Держави (15 листопада 2007) — за визначний особистий внесок у зміцнення потенціалу агропромислового комплексу, організацію та забезпечення досягнення стабільно високих показників у виробництві сільськогосподарської продукції, розвиток соціальної сфери[15]
  • Державна премія України в галузі архітектури (2008) — за архітектуру перевантажувального терміналу сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» у місті Миколаєві (у складі колективу)[16]
  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України (4 грудня 2001) — за значний особистий внесок у підвищення ефективності аграрного сектору економіки та з нагоди 10-річчя від дня створення спільного українсько-угорсько-англійського сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (м. Миколаїв)[17]
  • 6 липня 2012 року Олексій Вадатурський став номінантом Всесвітньої продовольчої премії[18].
  • Переможець загальнонаціональної програми «Людина року» - у номінації «Аграрій року» (2005).
  • Звання почесного доктора Одеської національної академії харчових технологій від 6 листопада 2012 року – за вагомий особистий внесок у розвиток навчального закладу, в тому числі і в частині підготовки кадрів висококваліфікованих фахівців для зернопереробної промисловості[19].
  • «Людина року на водному транспорті» (2012, 2016-2019) – за результатами «Національного морського рейтингу України»[20][21][22][23].
  • Нагорода на честь Вільгельма Телля (1 серпня 2017) – вручена Послом Швейцарії в Україні та Республіці Молдова Гійомом Шойрером (2015-2019) за великий внесок у розбудову України, а також у зміцнення відносин між Україною і Швейцарією[24].
  • Звання Городянин року Загальноміської програми «Людина року. Городянин року» Миколаєва – у номінаціях «Підприємництво» (2002), «Благодійність» (2004), «Людина року» (2005 та 2007), «Меценат року» (2006), «Інвестиційно-інноваційний проект року» (2009), «Допомога українській армії» (2014)[25].
  • Герой року 2020 за підсумками 22-ї Загальноміської програми «Людина року. Городянин року» Миколаєва – за значний внесок в охорону здоров’я міської громади в період подолання пандемії коронавірусу[26].
  • Звання Почесний громадянин міста Миколаєва (9 вересня 2021) – присвоєне рішенням Миколаївської міської ради від 09 вересня 2021 року № 9/1 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Миколаєва»[27].
  • Спеціальна премія «За безпрецедентний особистий внесок у відродження та розвиток українського судноплавства та річкового флоту» (посмертно) - присуджена одностайним рішенням Вищої Академічної Ради загальнонаціональної програми «Людина року»[28][29].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://twitter.com/nexta_tv/status/1553741403989151747
  2. ↑ «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С».
  3. ↑ Кафедра Автоматизації Технологічних Процесів і Робототехнічних Систем
  4. ↑ Верф «Нібулон» одночасно будує п'ять суден. МИКОЛАЇВ — МІСТО КОРАБЕЛІВ (укр.). 15 листопада 2019. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
  5. ↑ 20 самых успешных аграриев Украины. Рейтинг Фокуса. «Фокус». 15.06.2012. Архів оригіналу за 22.09.2012. Процитовано 14.09.2019.
  6. ↑ Названы предприятия АПК, попавшие под российские санкции. Latifundist.com (укр.). 1 листопада 2018. Процитовано 6 вересня 2022.
  7. ↑ Золота сотня. Топ-100 найбагатших українців — рейтинг НВ і Dragon Capital. nv.ua. Процитовано 30 листопада 2019.
  8. ↑ zaxid.net. Петро Порошенко увійшов до трійки найбагатших українців. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
  9. ↑ Під обстрілами окупантів загинув Герой України і відомий бізнесмен. konkurent.ua (укр.). Процитовано 1 серпня 2022.
  10. ↑ Під час обстрілу Миколаєва загинув Герой України та бізнесмен Олексій Вадатурський. rbc.ua (рос.). Процитовано 31 липня 2022.
  11. ↑ У Офісі Президента заявили, що бізнесмен Вадатурський був конкретною ціллю: його сплановано вбили. rubryka.com. 31 липня 2022.
  12. ↑ У Миколаєві показали будинок загиблого Вадатурського, зруйнований ракетами РФ (фото). obozrevatel.com. 31 липня 2022.
  13. ↑ Присвячена Олексію Вадатурському: у Києві відбулась презентація книги “Хлібний капітан України”
  14. ↑ На честь кого миколаївці бачать нові вулиці в місті, - ФОТО
  15. ↑ Указ Президента України № 1098/2007 від 15 листопада 2007 року «Про присвоєння Олексію Вадатурському звання Герой України». Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 8 вересня 2012.
  16. ↑ Указ Президента України № 569/2008 від 18 червня 2008 року «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2008 року». Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 8 вересня 2012.
  17. ↑ Постанова КМУ від 4 грудня 2001 р. № 1630 «Про нагородження Вадатурського О. О. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України». Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
  18. ↑ Олексій Вадатурський — номінант на Всесвітню продовольчу премію. nibulon.com. 6 липня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  19. ↑ Почесні доктори і професори ОНТУ
  20. ↑ Национальный морской рейтинг Украины 2016
  21. ↑ Эксперты назвали “Человека года 2017” на водном транспорте Украины
  22. ↑ «Национальный морской рейтинг» наградил лауреатов морской отрасли Украины за 2018 год
  23. ↑ Названы победители Национального морского рейтинга-2019 в номинации “Человек года”
  24. ↑ ШВЕЙЦАРСЬКЕ СЕРЦЕ В ДАРУНОК УКРАЇНІ
  25. ↑ .Николаевский городской совет
  26. ↑ У Миколаєві назвали імена переможців загальноміської програми "Людина року. Городянин року"
  27. ↑ Почесні громадяни міста
  28. ↑ та https://www.ludinaroku.com.ua/ua/lyudyna-roku-krayina-geroyiv Премія «Людина року» «За безпрецедентний особистий внесок у відродження та розвиток українського судноплавства та річкового флоту»
  29. ↑ «Людина року: «Країна героїв»
  30. ↑ Розпорядження голови —. www.mk.gov.ua. Процитовано 3 серпня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вадатурський_Олексій_Опанасович&oldid=43936996