Алієв Вагіф Ахмедович
| Алієв Вагіф Ахмедович | |
|---|---|
| Народився | 13 червня 1959 (65 років) Ашхабад, Туркменська РСР, СРСР  |
| Країна |  Україна СРСР |
| Діяльність | підприємець |
| Alma mater | Міжнародний університет бізнесу і права |
| Діти | Крапівіна Нателла |
| Нагороди |     |
Алієв Вагіф Ахмедович (нар. 13 червня 1959 Ашгабат, Туркменська РСР[1][2]) — український бізнесмен. Власник кількох торговельних центрів та житлових комплексів, співвласник компанії KAN. 2019 року посідав № 18 за статками серед українців за версією НВ та Dragon Capital.[3]
Народився 13 червня 1969 року в Ашхабаді[1]. 1986—1988 — служив у армії, потім торгував парфумами та автодеталями. Наприкінці 1980-х створив у Ашгабаті мережу з продажу газованої води. На початку 1990-х переїхав до України, де з Ігорем Ніконовим, Володимиром Крапівіним і Ігорем Бакаєм займався бартерними поставками туркменського газу[4]. З 1995 року працював у компанії Інтергаз.
2000 — заснував девелоперську компанію «Мандарин плаза».[5] 2001 — із Володимиром Крапівіним та Ігорем Ніконовим заснував девелоперську компанію «KAN» (від перших літер прізвищ Крапивін, Алієв, Ніконов)[6]. Першим проектом компанії у Києві став торговий центр Мандарин-Плаза на Бессарабці — його збудували 2003 року.
2005 — закінчив Херсонський інститут бізнесу та права[1].
2006 — будівельний бізнес розділили: активи Алієва переєстрували на компанію Мандарин-Плаза, Ніконов створив компанію KAN Development.
З 2007 — консул РФ у Чернігові та області[1].
2016 — Алієв викупив частку Дмитра Фірташа (50 %) у бізнес-центрі Парус, погасивши борг компанії Фірташа в $50 млн[7].
2018 — продав БЦ Парус Вадиму Столару.
2018 року видання Фокус оцінило статки Алієва у $570 млн[8].
- орден «За заслуги» І ст. (22 січня 2014)[9];
- орден «За заслуги» ІІ ст. (1 грудня 2011)[10][11];
- орден «За заслуги» III ст. (18 серпня 2009)[12];
- орден князя Ярослава Мудрого V ст. (8 листопада 2004)[13];
Одружений. Має двох доньок: Нателлу Крапивіну та Аліну Алієву.[14][неавторитетне джерело] Має четверо внуків
- ↑ а б в г Україна дипломатична: наук. щоріч. [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.] / Дип. акад. при Мін-ві закордонних справ України, Головна дирекція по обслуговуванню іноземних представництв, Історичний клуб «Планета». — Київ: [б. в.], 2009 — Виходить щорічно. — ISSN 2707-7683
- ↑ Вагиф Алиев - біографія, освіта, сім'я, кар'єра, компромат. MY.UA (укр.). Процитовано 21 жовтня 2024.
- ↑ Золотая сотня. Топ-100 самых богатых украинцев — рейтинг НВ и Dragon Capital. nv.ua. 31 октября 2019. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 17 червня 2020.
- ↑ Топ-100 найбагатших людей України. На чому заробляє Вагіф Алієв. nv.ua. 18 листопада 2019. Архів оригіналу за 21 грудня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
- ↑ Вагиф Алиев. propertytimes.com.ua. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
- ↑ Владислав Боровиков (22 марта 2018). Полный Микитась. Олигарх. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ Трое в лодке. Фирташ, Алиев и Фукс делят БЦ Парус. LIGA (рос.). 23 вересня 2016. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
- ↑ 100 самых богатых людей Украины. Полный список. ФОКУС (Рейтинг 2019) (ru-UA) . Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 17 червня 2020.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №27/2014. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 7 грудня 2020.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №1094/2011. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 7 грудня 2020.
- ↑ Янукович нагородив партнера Фірташа і суддю, що зняв його судимості за недобуд. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 7 грудня 2020.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №623/2009. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 7 грудня 2020.
- ↑ Указ Президента України № 1376/2004 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій [Архівовано 11 травня 2022 у Wayback Machine.]»
- ↑ Вагиф Алиев (Вагіф Алієв) - биография. Википедия. Дочь. ТРЦ Лавина. ua-rating.com (ru-RU) . 9 вересня 2019. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.