Очікує на перевірку

Вадковський Федір Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вадковський Федір Федорович
Народився1 (13) травня 1800
Q50930634?, Єлецький повітd, Орловська губернія, Російська імперія
Помер8 (20) січня 1844 (43 роки)
Іркутська губернія, Східносибірське генерал-губернаторство, Російська імперія
Країна Російська імперія
Діяльністьпоет
Alma materМосковський університет благодійний пансіонd
РідQ4102319?
БатькоFyodor Vadkovskyd
МатиYekaterina Ivanovna Chernyshevad
Федір Вадковський

Фе́дір Фе́дорович Вадко́вський (1800 — 8 січня 1844) — декабрист, прапорщик Ніжинського кінно-єгерського полку, поет, музикант. Брат О.Вадковського.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походить із дворян. Народився в селі П'ятницьке під Єльцем, у маєтку батьків. Виховувався в пансіоні при Московському університеті, потім в абата Лемрі у Петербурзі. В службу вступив підпрапорщиком у лейб-гвардії Семеновський полк у 1818 році. 21 квітня 1820 року був переведений в Кавалергардський полк юнкером. З 1822 року — корнет. 19 червня 1824 року його перевели до Ніжинського конно-єгерського полку, понизили до прапорщика за непристойну поведінку (жарт над імператором і складання сатиричних пісень).

Член Південного товариства з 1823 року, активний організатор декабристського осередка у Кавалергардському полку. Прийняв до товариства Миколу Яковича Булгарі.Заарештований в Курську 11 грудня 1825 року, був ув'язнений у Петропавлівської фортеці. Був засуджений за першим розрядом до каторжних робіт довічно та до позбавлення чинів і дворянства. Покарання відбував у Читинському острозі і Петровському заводі. 1832 року строк каторги скоротили до 15 років, 14 грудня 1835 року — до 13. По закінченню каторги 10 липня 1839 року переведений на поселення в с. Манзурка Іркутської губернії, але у зв'язку з хворобою Вадковського відпустили на мінеральні води до Туркінська, де він перебував до початку вересня, а потім прибув до Іркутська. Займався торгівлею хлібом і глиною. Помер у селі Ойок, могила не збереглася. Доручив розпоряджатися своїм майном Катерині Трубецькій і Олександру Сутгофу.

Мемуарист

[ред. | ред. код]

Автор нарису «Біла акація», в якому розповідає про повстання Чернігівського полку за спогадами його учасників.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]