Ваймарський замок
Ваймарський замок | |
Країна | Німеччина[1][2] |
---|---|
Адміністративна одиниця | Веймар[1][2] |
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 |
Власник | федеральна земля Німеччини |
Замовник | Ernest Augustus I, Duke of Saxe-Weimar-Eisenachd[2] і William, Duke of Saxe-Weimard[2] |
Архітектор | Johann Moritz Richterd[2] і Johann Adolf Richterd[2] |
Архітектурний стиль | архітектура неокласицизму |
Статус спадщини | пам'ятка культури[d] |
Адреса | Burgplatz 4, 99423 Weimar[2] |
Стан збереженості | знесенийd[2] |
Сторінка інституції на Вікісховищі | Schlossmuseum, Weimar |
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента | d |
Офіційний сайт Офіційний сайт | |
Ваймарський замок у Вікісховищі |
50°58′49″ пн. ш. 11°19′56″ сх. д. / 50.980277777778° пн. ш. 11.332222222222° сх. д.
Ваймарський замок (нім. Schloß Weimar) — замок у Ваймарі, Тюрингія, Німеччина. Зараз його називають «Міським замком» (нім. Stadtschloss), щоб відрізнити його від інших замків у Ваймарі та біля нього.
Ваймарський замок був резиденцією герцогів Саксен-Ваймар і Айзенах, його також називали замком-резиденцією (нім. Residenzschloss). Будівля розташована в північному кінці міського парку вздовж річки Ільм, Парк-на-Ільмі. Він є частиною Світова спадщина ЮНЕСКО «Класичний Ваймар».
За свою історію замок його часто знищували вогнем. Бароковий палац XVII століття з церквою, де відбувались прем'єри низки творів Йоганна Себастьяна Баха, було замінено неокласичною спорудою після пожежі 1774 року. Чотири приміщення були присвячені пам'яті поетів, які працювали у Ваймарі, Йоганну Вольфгангу фон Гете, Йоганну Готфрід Гердеру, Фрідріху Шиллеру та Крістофу Мартіну Віланду. З 1923 року в будівлі розміщувався музей Ваймарського палацу (нім. Schlossmuseum), головною окрасою якого є колекція картин XV–XVI століття та витвори мистецтва, пов'язані із Ваймаром. Тут також розташований культурний центр.
Будівля використовується як музей з 1923 року. У музеї представлена колекція картин 1500–1900 років, переважно пов'язаних з історією Ваймару. На першому поверсі розміщені картини епохи Відродження, зокрема роботи Лукаса Кранаха Старшого та Лукаса Кранаха Молодшого та середньовічне сакральне мистецтво, на верхньому поверсі в представницьких кімнатах експонуються картини XVIII — початку XIX століття, а на верхньому поверсі — роботи XIX століття Веймарської художньої школи та сучасне мистецтво.[3]
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ а б в г д е ж и Corpus of Baroque Ceiling Painting in Germany
- ↑ «Schlossmuseum Weimar» [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] (нім.). Thuringia. Retrieved 9 June 2014.
- Rolf Bothe: Dichter, Fürst und Architekten. Das Weimarer Residenzschloß vom Mittelalter bis zum Anfang des 19. Jahrhunderts. Ostfildern-Ruit 2000.
- Residenzschloss Weimar. 15 Jahre – 15 Millionen Investitionen. Die Grundsanierung in 15 Jahren durch die Stiftung Thüringer Schlösser und Gärten. Imhof-Verlag, Petersberg 2009.
- Christian Hecht: Dichtergedächtnis und fürstliche Repräsentation. Der Westflügel des Weimarer Residenzschlosses. Architektur und Ausstattung. Ostfildern 2000.
- Roswitha Jacobsen (Hrsg.): Residenzschlösser in Thüringen: kulturhistorische Porträts. Quartus-Verlag, Bucha 1998.
- Willi Stubenvoll: Schlösser in Thüringen: Schlösser, Burgen, Gärten, Klöster und historische Anlagen der Stiftung Thüringer Schlösser und Gärten. Verl. Ausbildung + Wissen, Bad Homburg 1997.
- Adolph Doebber: Das Schloss in Weimar : seine Geschichte vom Brande 1774 bis zur Wiederherstellung 1804. Fischer, Jena 1911.
- Офіційна сторінка [Архівовано 27 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Weimar / The Grand Ducal Palace, Ensemble Bastille, city of Weimar [Архівовано 18 березня 2017 у Wayback Machine.] Фундація Тюринзьких замків і садів (нім. Stiftung Thüringer Schlösser und Gärten)
- Residenzschloss Weimar [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.] weimar.city-map.de
- Замкова капелла, віртуальний тур