Очікує на перевірку

Валерія Вегас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валерія Вегас
Valeria Martínez Zaragoza
Народився8 серпня 1985(1985-08-08) (39 років)
Валенсія, Валенсія
Країна Іспанія
Діяльністьписьменник, документаліст, сценарист, актор, журналіст, есеїст, біограф, кінопродюсер, транс-активіст
Alma materУніверситет Валенсії
Знання мовіспанська
ЗакладEl País, Canal Sur Televisiónd, Canal Sur Radiod, Vanity Fair, Ель-Мундо, Cadena SERd, Shangayd, Cannabis Magazined і Atresmediad
НапрямокЛГБТ і фемінізм
Жанрбіографія, телесеріал і документальний фільм
Нагороди
IMDbID 1234746

Валерія Мартінес Сарагоса (нар. 8 серпня 1985 року), відома під своїм псевдонімом Валерія Вегас — журналістка,[1] письменниця та іспанський продюсер.[2][3]

Біографія

[ред. | ред. код]

Валерія народилась у Валенсії 8 серпня 1985 року. Вивчала журналістику в рідному місті, закінчила факультет аудіовізуальної комунікації. 2015 року вона перебралася в Мадрид.

Творчість

[ред. | ред. код]

У 2015 році опублікувала свій перший роман «Великі актриси іспанського кіно», а в тому ж році — біографію під назвою "Ні повія, ні свята." "Спогади Ла Венено", за якою знято серіал. 2019 року Валерія підготувала "Соціальний та кінематографічний аналіз транссексуальної жінки в роки іспанського переходу". Журналістка брала участь як коментатор у кількох колоквіумах, серед яких виокремлюються: "Конгрес добробуту" у 2017 році, центральною темою якого була «Любов з великої літери». Колоквіум виставки відбувся в Малазі у 2017 році та мав назву «Культура: намір чи винахідливість», на додаток до участі у цій виставці з деякими вініловими записами; круглий стіл, що відбувся на "фестивалі Різома" в Мадриді у 2017 році. Валерія була присутня на "політичній і соціальній конференції за більш справедливе та егалітарне суспільство"[4] в Ла-Пальмі у 2019 році, де показали її документальний фільм про Мануелу Саборідо Муньос, який вона зняла у 2016 році і який був визнаний найкращим іспанським документальним фільмом. 2018 року вона брала участь у фестивалі в Севільї, де показала свій документальний фільм Manolita, la chen de Arcos.

Літературна творчість

[ред. | ред. код]
  • 2015 — "Великі актриси іспанського кіно".
  • 2016 — "Скажи!", "Ні повія, ні свята.ISBN 9788412142884
  • 2023 — "Найкраща актриса другого плану". Редакція «Сьогоднішніх номерів» («Планета»). ISBN 9788499989556

Аудіовізуальні проєкти

[ред. | ред. код]
Валерія Вегас у 2020 році

У березні 2019 року вона почала співпрацювати у програмі Un año de tu vida[5], де дають інтерв'ю відомих людей, цікавлячись подробицями їхнього життя. Вона також була співавторкою фільмів. Валерія працювала документалістом у проєкті "40 років у кіно" режисера Девіда Труеби. З вересня 2019 дотепер він керує проєктом, який є частиною радіопрограми. У грудні 2019 року розпочали знімання біографічного серіалу під назвою Венено (знятого по її книзі). У фільмі роль Вегаса виконує канарська модель і актриса Лола Родрігес.[6][7]

У 2020 році Валерія була членкинею журі ЛГБТ-кінофестивалю у Більбао[8]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

ТВ-шоу

[ред. | ред. код]
рік програма ланцюг Оцінки
2016 рік Спадщина о. . . південний канал співавтор
Врятуй мене Telecinco гість
2019 — 2020 роки Рік твого життя південний канал співавтор
2020 рік Білі мурахи Telecinco
Точка Direct вказати гість
Вони Atresplayer Premium співавтор
2020 — 2021 роки Година 1 1
2021 рік Росіо, скажи правду, щоб залишитися в живих Telecinco
2021 — 2022 роки Вже вісім
2022 рік Монтеальто: повертайтеся до будинку
Делюкс Telecinco
2022 — дотепер А тепер Sonsoles антена 3
2022 — дотепер Сусідський кінотеатр 1

Серіали

[ред. | ред. код]
рік програма ланцюг характер
2020 рік Отрута Atresplayer Premium Лола

Полеміка

[ред. | ред. код]

Після публікації книги — "Ні повія, ні свята." "Спогади Ла Венено" -, була засуджена сім'єю Крістіни Ортіс, яка звинуватила її у фальсифікації комерційного документа та симуляції контракту.

Подяки

[ред. | ред. код]

28 червня 2021 року, у Міжнародний день гордості ЛГБТІ було вручено нагороду «Веселка» на знак визнання помітності ЛГБТІ у сфері культури серії Veneno.[9] Вона здобула визнання як авторка книги, на основі якої створено серіал.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Cenicientas de baile en San Sebastián. Diario de Sevilla (ісп.). Процитовано 4 de abril de 2020.
  2. Valeria Vegas: "Las productoras no contratan a artistas trans porque crean en ellas, sino porque es 'cool". ELDIARIO.ES (ісп.). Процитовано 4 de abril de 2020.
  3. Valeria Vegas, biógrafa de La Veneno, niega haber falsificado su firma y se somete a una prueba caligráfica en el Juzgado. elcierredigital.com (ісп.). Процитовано 5 de abril de 2020.
  4. Vuelve la Convención Política y Social del Isla Bonita Love Festival. www.eldia.es (ісп.). Процитовано 5 de abril de 2020.
  5. Un año de tu vida. Canal Sur Televisión (ісп.). Процитовано 5 de abril de 2020.
  6. La Veneno vuelve a televisión para hacer historia (y justicia): la importancia de la nueva serie de Atresmedia. www.elconfidencial.com (англ.). 29 de marzo de 2020. Процитовано 29 de marzo de 2020.
  7. El gran éxito de Veneno es la capacidad de remover sin que se note que lo está haciendo. www.lecturas.com (англ.). Архів оригіналу за 26 липня 2023. Процитовано 5 de abril de 2020.
  8. Valeria Vegas: «Las mujeres trans somos hijas de la ciencia». www.elcorreo.com (ісп.). Архів оригіналу за 16 de noviembre de 2020. Процитовано 5 de abril de 2020.
  9. Igualdad. 25/06/2021. 1º Reconocimientos Arcoíris a personas y entidades destacadas en la visibilización, apoyo y defensa de los derechos de las personas LGTBI [Comunicación/Notas de prensa]. www.igualdad.gob.es (ісп.). Процитовано 30 листопада 2022.