Вальтер Віттінг
| Вальтер Віттінг | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 24 липня 1879 Колобжег, Померанія, Королівство Пруссія, Німецький Райх | |||||||||||||||||||
| Помер | 19 лютого 1947 (67 років) NKVD Special Camp No. 1d, Бад-Лібенверда, Ельба-Ельстер, Бранденбург, Німеччина | |||||||||||||||||||
| Країна | .svg){kind=small} Німеччина | |||||||||||||||||||
| Діяльність | офіцер | |||||||||||||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||||||||||||
| Військове звання |  Генерал-лейтенант до розпорядження | |||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||
Вальтер Рудольф Генріх Віттінг (Walter Rudolf Heinrich Witting; 24 липня 1879, Кольберг — 19 лютого 1947, спецтабір НКВС №1 Мюльберг[1][2]) — німецький офіцер, генерал-лейтенант люфтваффе.
7 вересня 1897 року вступив в Данцизький піхотний полк №128. З 1 жовтня 1906 по 20 липня 1909 року навсчався в Прусській військовій академії. З 1 квітня 1910 року служив у Великому Генштабі, з 1 квітня 1914 року — в Генштабі генерал-інспектора військового транспорту, з 2 серпня 1914 року — 9-го резервного корпусу, з 8 березня 1915 року — 7-ї дивізії, з 9 травня 1915 року — 5-ї армії, з 25 листопада 1916 року — групи армій «Кронпринц». 19 березня 1917 року захворів. Після лікування 1 червня 1917 року призначений представником начальника польової залізничної системи в Румунії. 12 квітня 1918 року призначений офіцером для особливих доручень при начальнику зв'язку. В останні тижні Першої світової війни служив в 118-му піхотному полку.
4 грудня 1918 року призначений у Великий Генштаб. З 7 січня 1919 року — офіцер Генштабу 1-го групового командування, з 11 листопада 1919 року — 3-го військового округу. 31 березня 1922 року звільнений у відставку. 4 травня 1934 року вступив в службу комплектування люфтваффе і очолив групу оборонної економіки Центрального управління сировини Імперського міністерства авіації (ІМА). З жовтня 1937 року — представник економічного інспектора 4-го військового округу.
З 1 листопада 1937 року — економічний інспектор 4-го військового округу. З вересня 1940 року — лобіст концерну Фрідріха Фліка[3][4]. З 1 жовтня 1940 року — інспектор сировини ІМА. З 1 лютого 1941 року — офіцер для особливих доручень при ІМА та Управлінні воєнної економіки та озброєнь ОКВ. 31 травня 1943 року звільнений у відставку. 6 листопада 1945 року арештований радянською окупаційною владою. Помер в ув'язненні.
- Залізний хрест
- 2-го класу (16 вересня 1914)
- 1-го класу (9 листопада 1914)
- Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген) (7 квітня 1915)
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу (25 серпня 1917)
- Ганзейський хрест
- Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го класу (18 жовтня 1917)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (18 грудня 1917)
- Орден «За військові заслуги» (Болгарія) 3-го ступеня (6 січня 1918)
- Галліполійська зірка (Османська імперія; 7 січня 1918)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (18 травня 1918)
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (21 грудня 1934)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно.
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» (3 листопада 1939)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (4 липня 1940)
- Karl Friedrich Hildebrandt: Die Generale der Luftwaffe 1935–1945. Osnabrück 1991, ISBN 3-7648-1701-1, S. 250–251.
- ↑ Heinz Schulz: Rüstungsproduktion im Raum Dresden 1933-1945, Militärhistorische Schriften des Arbeitskreises Sächsische Militärgeschichte e.V Heft 11, 2005, S. 13, ISBN 3-9809520-3-7
- ↑ Initiativgruppe Lager Mühlberg e. V. (Hrsg.): Totenbuch – Speziallager Nr. 1 des sowjetischen NKWD, Mühlberg/Elbe. Mühlberg/Elbe 2008, S. 204, ISBN 978-3-00-026999-8.
- ↑ Thomas Ramge (2004). Die Flicks: eine deutsche Familiengeschichte um Geld, Macht und Politik. Campus Verlag. с. 121—122. ISBN 978-3-593-37404-8. Процитовано 20. Februar 2012.
- ↑ Johannes Bähr, Axel Drecoll, Bernhard Gotto (1. Juni 2008). Der Flick-Konzern im Dritten Reich. Oldenbourg Wissenschaftsverlag. с. 277. ISBN 978-3-486-58683-1. Процитовано 20. Februar 2012.
- Народились 24 липня
- Народились 1879
- Уродженці Колобжега
- Померли 19 лютого
- Померли 1947
- Померли у Бранденбурзі
- Генерал-лейтенанти Люфтваффе
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені хрестом «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
- Нагороджені Ганзейським хрестом (Любек)
- Нагороджені Ганзейським хрестом (Гамбург)
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Брауншвейг)
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Кавалери ордена «За військові заслуги» 3-го ступеня (Болгарія)
- Нагороджені Галліполійською зіркою
- Кавалери ордена дому Гогенцоллернів
- Нагороджені хрестом «За вислугу років» (Пруссія)
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу з мечами
- Майори (Пруссія)
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Оберстлейтенанти Рейхсверу
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Померли в таборах ГУЛАГу