Вальтер Гаген

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вальтер Гаген
нім. Walter Hagen
Народився16 березня 1897(1897-03-16)
Кіль, Німеччина
Помер24 листопада 1963(1963-11-24) (66 років)
Кіль, ФРН
Країна Німеччина
Діяльністьвійськовослужбовець
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Військове звання Генерал-майор
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Авіаційна планка бомбардувальника
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота
Почесний Кубок Люфтваффе
Почесний Кубок Люфтваффе
Нарукавна стрічка «Африка»
Нарукавна стрічка «Африка»

Вальтер Гаґен (нім. Walter Hagen; 16 березня 1897, Кіль — 24 листопада 1963, Кіль) — німецький пілот, командир частин люфтваффе, генерал-майор (1 липня 1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

[ред. | ред. код]

Учасник Першої світової війни, льотчик морської авіації. 2 грудня 1918 року демобілізований. Певний час працював у торгівлі, потім льотчиком-випробувачем. 1 квітня 1935 року поступив на службу в люфтваффе. З 1 січня 1938 року — командир навчально-випробувальної ескадри (морська авіація), з 15 листопада 1938 року — командир 186-ї (штурмової) транспортної групи. Під час Польської кампанії льотчики його ескадри атакували головну польську військово-морську базу в Гдині, де їм вдалось потопити есмінець «Віхер» та мінний загороджувач «Гриф».

З 10 вересня 1939 року — командир 1-ї групи 186-ї транспортної групи, в 1940 році — 3-ї групи 1-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників, з 21 червня 1940 року — 1-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. Учасник Французької і Балканської кампаній, а також боїв на німецько-радянському фронті. Одночасно в лютому-березні 1943 року був авіаційним командиром «Африка» (потім «Туніс»).

30 березня 1943 року збитий і з важкими пораненнями відправлений на лікування у військово-морську лікарню в Кілі.

З вересня 1943 року — авіаційний командир в Албанії, з 14 червня 1944 року — в Хорватії, з 29 серпня 1944 року — на Північних Балканах. 1 лютого 1945 року на базі його штабу сформували командування 17-ї авіадивізії и Гаґен був призначений її командиром. 8 травня 1945 року взятий у полон американськими військами, в 1947 році звільнений. Помер після тривалої хвороби.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.103-104 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9