Вальтер Дорнбергер
| Вальтер Дорнбергер | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Walter Robert Dornberger | ||||||||||||||
 Генерал-майор Вальтер Дорнбергер в британському таборі (1945) | ||||||||||||||
| Народився | 6 вересня 1895[1][2][…]  Гіссен, Гессен, Німеччина | |||||||||||||
| Помер | 27 червня 1980[1][2][…] (84 роки) Засбах | |||||||||||||
| Країна |  Німеччина США | |||||||||||||
| Діяльність | фізик, військовослужбовець, бортінженер, винахідник, офіцер, інженер, солдат | |||||||||||||
| Alma mater | Берлінський технічний університет | |||||||||||||
| Науковий ступінь | доктор технічних наук | |||||||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||||
| Військове звання |  Генерал-майор | |||||||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | |||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||
Вальтер Роберт Дорнбергер (нім. Walter Robert Dornberger; 6 вересня 1895, Гіссен — 27 червня 1980, Баден-Вюртемберг) — німецький інженер-адміністратор, один з засновників важкого ракетного машинобудування, генерал-майор. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.
Після закінчення школи був призваний до армії. У Першу світову війну служив у важкій артилерії. У 1918 році потрапив у полон.
У 1930 році закінчив Шлоттенбургську вищу технічну школу в Берліні і в тому ж році за протекцією професора Беккера (згодом — генерала) був спрямований у відділ балістики Управління озброєннями сухопутних сил рейхсверу. Розпочав роботу асистентом капітана фон Горстіга.
Маючи звання капітана, став фактичним науковим куратором ракетних досліджень рейхсверу. У цей час він систематизував дані архівів і напрацювання по ракетній техніці прусських ракетних військ, кайзерівської артилерії і винахідників-одинаків, організував першу наукову експериментальну станцію для дослідження ракет на рідкому паливі в Кумерсдорфі під Берліном. Одночасно з розробкою рідинних ракет Дорнбергер курирував розробку ракет на твердому паливі.
Дорнбергер організував наукову групу, що створила першу в світі балістичну ракету, яка досягла кордонів космосу. У групу входили такі видатні вчені і конструктори: Артур Рудольф, Вальтер Тіль (спеціаліст по двигунах), Генріх Грюнов (механік), Вальтер Рідель, Гельмут Вальтер (конструктор серії реактивних двигунів «Вальтер»), Вернер фон Браун (прийнятий в групу в жовтні 1932 року), Гельмут Греттруп (керівник групи німецьких ракетників у СРСР), Пюлленберг, Шлуріке, Пюльман, Херман та ін. У 1945 році союзники отримали балістичну ракету, яка включає практично всі технічні системи та вузли, використовувані і в сучасних балістичних і космічних ракетах. Такі поняття як «стартовий стіл», «зворотний відлік часу», «ключ на старт» і «запалювання» з'явилися завдяки роботі цієї групи.
У 1937–1945 роках керував ракетним дослідницьким центром в Пенемюнде. Тут під його адміністративним керівництвом та технічним керівництвом Вернера фон Брауна було створено «зброю відплати» Третього рейху — ракету Фау-2. В кінці Другої світової війни під керівництвом Дорнбергера проводилися розробка та випробування міжконтинентальної крилатої ракетної системи А9/A10. З листопада 1944 року курирував створення Фау-3.
У 1945 році разом з Вернером фон Брауном і своєю ракетною групою здався в полон американцям. Після війни і відбування покарання за військові злочини у Великій Британії працював науковим консультантом фірми «Bell Aircraft Corporation».
Працював радником міністра оборони США.
У 1948 році Дорнбергер висунув ідею розміщення атомної бомби на навколоземній орбіті[4].
Є одним із засновників протиракетної оборони США і багаторазових ракетних систем (космічних човників).
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Медаль «За відвагу» (Гессен)
- Лицарський хрест 2-го класу ордена Білого сокола з мечами (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське)
- Чорний нагрудний знак «За поранення»
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Почесний доктор інженерних наук Вищої технічної школи Берліна (1935)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (29 жовтня 1944)
- Медаль Ойгена Зенгера (1966)
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ Тарасенко М. В. Військові аспекти радянської космонавтики. — М.: Агентство російській пресі; ТОО «Ніколь», 1992
- ↑ Dornberger, Walter Robert - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.) . Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
- Народились 6 вересня
- Народились 1895
- Уродженці Гіссена
- Померли 27 червня
- Померли 1980
- Випускники Берлінського технічного університету
- Доктори технічних наук
- Генерал-майори Вермахту
- Члени НСДАП
- Кавалери Лицарського Хреста Воєнних заслуг з мечами
- Кавалери хреста Воєнних заслуг I класу з мечами
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу з мечами
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За відвагу» (Гессен)
- Кавалери 2-го класу ордена Білого Сокола
- Нагороджені чорним нагрудним знаком «За поранення»
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Ракетобудівники
- Німецькі винахідники
- Німецькі інженери
- Доктори наук Німеччини
- Почесні доктори
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Померли в Баден-Вюртемберзі
- Американські інженери XX століття
- Німецькі експатріанти в США
- Учасники програми «Зброя відплати»