Вальтер Пенк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не плутати з Вальтер-Пенк.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пенк (значення).
Вальтер Пенк
нім. Walther Penck
Народився30 серпня 1888(1888-08-30)[2]
Відень, Австро-Угорщина[1]
Помер29 вересня 1923(1923-09-29)[1][2] (35 років)
Штутгарт, Веймарська республіка, Німецький Райх[1]
Країна Австро-Угорщина
Діяльністьгеограф, геолог
Alma materГайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Знання мовнімецька[3]
ЗакладЛейпцизький університет і Стамбульський університет
Нагороди

Вальтер Пенк (нім. Walther Penck; 30 серпня 1888 — 29 вересня 1923) — австрійський географ, народжений у Відні, син географа Альбрехта Пенка.

Вальтер Пенк протягом 1912—1914 років працював в Аргентині та найбільш відомий своїм внеском у геоморфології. Він виступав проти теорії циклу ерозії Вільяма Девіса, доводячи, що процеси підняття гір та денудації відбуваються одночасно, з постійною швидкістю[4]. Його найвідоміша книга, «Морфологічний аналіз форм рельєфу» була опублікомана його батьком в 1924 році.

Він помер у Штутгарті, Німеччина. Його іменем названа одна з найвищих вершин Анд, гора Вальтер-Пенк (6658 м).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Пенк Вальтер // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  3. ↑ CONOR.Sl
  4. ↑ Huggett, Richard J., 2003, Fundamentals of Geomorphology, Routledge, ISBN 0-415-24145-6


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вальтер_Пенк&oldid=40074314