Вальтер Шмітт
| Вальтер Шмітт | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Walter Schmitt | ||||||||||||||
 | ||||||||||||||
| Народився | 13 січня 1879[2]  Гамбург, Німецька імперія | |||||||||||||
| Помер | 18 вересня 1945[1] (66 років) Прага, Чехословаччина | |||||||||||||
| Країна | .svg){kind=small} Німеччина | |||||||||||||
| Діяльність | політик, військовослужбовець | |||||||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||||||
| Учасник | Друга світова війна | |||||||||||||
| Членство | СС[3][4] і СА | |||||||||||||
| Посада | депутат рейхстагу Третього рейхуd | |||||||||||||
| Військове звання |  Обергруппенфюрер СС, генерал військ СС (20 квітня 1942) | |||||||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[3] і Німецька національна народна партія | |||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||
Вальтер Шмітт (нім. Walter Schmitt; 13 січня 1879, Гамбург — 18 вересня 1945) — німецький офіцер, один з організаторів СС, обергрупенфюрер СС і генерал військ СС (20 квітня 1942).
13 січня 1899 року вступив в 77-й (ганноверський) піхотний полк. Учасник Першої світової війни, командир роти. 31 грудня 1920 року вийшов у відставку. 1 серпня 1931 року вступив в НСДАП (квиток №592 784), 8 лютого 1932 року — в СС (посвідчення №28 737). З 1 січня 1934 року — начальник штабу оберабшніта СС «Ельба». 1 березня 1934 року призначений референтом рейхсфюрера СС, займався кадровими питаннями СС, причому його статус в організації постійно підвищувався. З 1 червня 1935 року — особистий референт рейхсфюрера СС і начальник управління кадрів СС (в складі Головного управління СС). Одночасно з 5 травня 1937 року займав пост інспектора юнкерських училищ СС. 1 червня 1939 року на базі управління (та інших підрозділів) було створено Головне кадрове управління СС, на чолі якого був поставлений Шмітт. 1 жовтня 1942 року зарахований для особливих доручень в особистий штаб рейхсфюрера СС. В кінці війни взятий в полон чеськими військами. На процесі військового трибуналу в Празі засуджений до смертної кари. Повішений.
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Почесний кут старих бійців
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Кільце «Мертва голова»
- Почесна шпага рейхсфюрера СС
- Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років)
- Медаль «За вислугу років у СС» 4-го, 3-го і 2-го ступеня (12 років)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1943)
- Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
- ↑ а б Національна бібліотека Ізраїлю
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
- ↑ Klee E. Das Personenlexikon zum Dritten Reich: Wer war was vor und nach 1945 — 2 — Fischer-Taschenbuch-Verlag, 2007. — 732 с. — ISBN 978-3-596-16048-8
- Народились 13 січня
- Народились 1879
- Уродженці Гамбурга
- Померли 18 вересня
- Померли 1945
- Померли в Празі
- Обергруппенфюрери СС
- Члени НСДАП
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені чорним нагрудним знаком «За поранення»
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Кавалери хреста Воєнних заслуг I класу з мечами
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу з мечами
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у СС» (12 років)
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у СС» (8 років)
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у СС» (4 роки)
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у НСДАП» в бронзі
- Нагороджені Золотим партійним знаком НСДАП
- Нагороджені Почесним кутом старих бійців
- Нагороджені перснем «Мертва голова»
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Члени Німецької національної народної партії
- Офіцери СА
- Депутати рейхстагу (Третій Рейх)
- Нагороджені Почесною шпагою рейхсфюрера СС
- Страчені військовики
- Німці, страчені за кордоном
- Повішені в Чехословаччині