Вальтер Шрайбер
Вальтер Шрайбер нім. Walther Schreiber ![]() | |
![]() | |
Ім'я при народженні: |
нім. Walther Carl Rudolf Schreiber ![]() |
---|---|
Народження: |
10 червня 1884[1][2][…] ![]() Pustlebend[2] ![]() |
Смерть: |
30 червня 1958[1][2][…] (74 роки) ![]() Західний Берлін[1] ![]() |
Поховання: |
Waldfriedhof Dahlemd ![]() |
Країна: |
![]() ![]() |
Освіта: |
Гренобльський університет ![]() |
Партія: |
Німецька демократична партія[2] і Християнсько-демократичний союз[2] ![]() |
Нагороди: | |
Карл Вальтер Рудольф Шрайбер (іноді Шрейбер, нім. Walther Carl Rudolf Schreiber; 10 червня 1884 — 30 червня 1958) — німецький політик. Як член Німецької демократичної партії, у 1925–1932 роках обіймав посаду міністра торгівлі Пруссії. У 1953–1954 роках Шрайбер протягом 15 місяців обіймав посаду правлячого бургомістра Берліна.
Син власника дворянського маєтку, Вальтер Шрайбер навчався у веймарській гімназії. Вивчав юриспруденцію і суспільно-політичні науки в Мюнхені, Галле, Берліні і Греноблі. У 1911–1925 роках працював адвокатом, і нотаріусом в Галле. Брав участь у Першій світовій війні офіцером-добровольцем, в листопаді 1918 року був обраний до солдатську раду при вищому командуванні. У 1919 році був обраний в прусський ландтаг від Німецької демократичної партії.
Після Другої світової війни Шрайбер дотримувався християнсько-демократичних поглядів і став співзасновником Християнсько-демократичного союзу Німеччини в Берліні і Радянській зоні окупації Німеччини. На виборах в Берлінські законодавчі збори 1950 року очолив виборчий список партії та за результатами виборів висунув свою кандидатуру на пост правлячого бургомістра, але при рівності голосів з чинним правлячим бургомістром Ернстом Рейтером зняв свою кандидатуру з виборів на користь свого суперника. Після смерті Рейтера 29 вересня 1953 року коаліція в уряді розпалася, і Шрайбер отримав посаду правлячого бургомістра. Після виборів 1954 року на посаду правлячого бургомістра був обраний соціал-демократ Отто Зур.
Ім'я Вальтера Шрайбера носить площа в Берліні і однойменна станція Берлінського метрополітену.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #133755916 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д Biografisches Handbuch der Berliner Stadtverordneten und Abgeordneten 1946-1963 — B: Berlin Landesarchiv, 2011. — S. 243. — 331 с. — ISBN 978-3-9803303-4-3
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз