Перейти до вмісту

Вальтер фон Клінґен

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ва́льтер фон Клі́нґен
Walther von Klingen
Народився1215[1]
Клінгнау, Цурцах, Ааргау, Швейцарія
Помер8 березня 1286 або 1280
Базель, Швейцарія[1]
КраїнаНімеччина
Діяльністьпоет, письменник
Знання мовсередньоверхньонімецька
БатькоUlrich II. von Klingend[2]
МатиIta von Tegerfeldend[2]
У шлюбі зSophie von Froburgd і Sophia von Krenkingend
ДітиKatharina von Klingend[2], Verena of Klingend[2][3], Herzlauda von Klingend і Klara von Klingend

Ва́льтер фон Клі́нґен (нім. Walther von Klingen; перша згадка у 1240, Клінгнау — 1 березня 1286, Базель) — швейцарський середньовічний поет періоду пізнього мінезангу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вальтер був сином Ульріха II, засновника швейцарського міста Клінгнау і представника багатого і впливового роду Клінген. Розділивши зі своїми двома братами батьківську спадщину в 1250–1251 роках, Вальтер заснував разом з братом Ульріхом в 1252 році монастир; потім у 1256 році вже один заснував монастир Клінгенталь близько Базеля, а у 1269 році — монастир Сіон в Клінгнау. Він користувався політичним впливом і значився у свиті імператора Рудольфа Габсбургського.

Творчість

[ред. | ред. код]

Ліричні пісні Вальтера фон Клінга відрізняються витонченістю форми; в них помітний вплив Готфріда фон Нейфена. У Манесському кодексі збереглося 8 творів мінезінгера.

Література

[ред. | ред. код]
  • Josef Bader. Das ehemalige sanktblasische Amt Klingenau // ZGO 1/1850. — Seite 452 ff.
  • Karl Bartsch. Die Schweizer Minnesänger. — Frauenfeld: Verlag Huber, 1964.
  • Moriz Gmelin. Urkundenbuch der Deutschordens-Commende Beuggen // ZGO 28/1876. — Seite 78; Fortsetzung Seite 1266—1299; 376—439.
  • Johann Huber. Die Regesten der ehemaligen Sanktblasier Propsteien Klingnau und Wislikofen im Aargau. Ein Beitrag zur Kirchen- und Landesgeschichte der alten Grafschaft Baden. — Luzern: Räber, 1878.
  • Walther Merz. Die mittelalterlichen Burganlagen und Wehrbauten des Kantons Argau. — Arau: Sauerländer, 1904. — Seite 293 ff.
  • Elmar Mittler, Wilfried Werner. Codex Manesse. Die Große Heidelberger Liederhandschrift. Texte. Bilder. — Sachen: Katalog zur Ausstellung, 1988.
  • Otto Mittler. Geschichte der Stadt Klingnau 1239—1939. — Aarau: Sauerländer, 1947.
  • Ursula Peters. Literatur in der Stadt. Studien zu den sozialen Voraussetzungen und kulturellen Organisationsformen städtischer Literatur im 13. und 14. — Jahrhundert, Tübingen: Max Niemeyer Verlag, 1983. — Seite 105—114.
  • Max Schiendorfer. Walther von Klingen: Vorsitzender eines Basler Sängerkreises? Eine regionalgeschichtliche Fallstudie // Zeitschrift für deutsche Philologie 122/2003. — Seite 203—229.
  • Urkundenbuch der Stadt Basel, bearbeitet durch Rudolf Wakkernagel und Rudolf Thommen. — Basel, 1890—1910.
  • Walther von Klingen und das Kloster Klingental in Wehr, hg. von der Stadt Wehr. — Ostfildern, 2010.
  • Ingo F. Walther. Codex Manesse. Die Miniaturen der Großen Heidelberger Liederhandschrift, Hrsg. und erläutert v. Ingo F. Walther unter * Mitarbeit von Gisela Siebert. — Frankfurt am Main: Insel, 1988.
  • Wilhelm Wilmanns. Klingen, Walther von // Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). — Band 16. — Leipzig: Duncker & Humblot, 1882. — Seite 189.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #10096883X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Pas L. v. Genealogics — 2003.
  3. ↑ Lundy D. R. The Peerage

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вальтер_фон_Клінґен&oldid=40866993