Перейти до вмісту

Валюх Зоя Орестівна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Валюх Зоя Орестівна
Народилася12 вересня 1954(1954-09-12) (70 років)
Клюсівка
КраїнаУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьнауковиця
Alma materКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузьмовознавство, поезія, філологія
Вчене званняпрофесорка
Науковий ступіньдоктор філологічних наук

Валюх Зоя Орестівна (нар. Нестеренко; 12.09.1954, Клюсівка) — учена-мовознавиця, докторка філологічних наук (2006), професорка (2007).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчила Новосанжарську СШ (1972), філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (тепер — Київський національний університет імені Тараса Шевченка) (1973—1975). Навчалася в докторантурі Інституту української мови НАН України (2000—2003).

Працювала вчителем російської мови і літератури в Зарічній СШ Кустанайської обл. Північного Казахстану (1978—1980), старшим викладачем кафедри російської мови як іноземної на підготовчому факультеті для іноземних громадян Полтавського сільськогосподарського інституту (нині — Державна аграрна академія) (1980—1984), старшим викладачем (1984—1991), доцентом (1991—1993) кафедри російської мови (згодом загального та російського мовознавства), доцентом (1993—2000, 2003—2006), професором (2006) кафедри української мови, завідувачем кафедри філологічних дисциплін (з 2006), проректором із навчальної роботи (1995—1996) Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка (нині — Національний педагогічний університет). Із 2010 р. завідує кафедрою української мови в Київському національному лінгвістичному університеті .

Працює в різних галузях лінгвістики, передусім у словотворі й морфології. Уперше в українському мовознавстві створила дериваційну парадигматику іменника. Автор понад 150 праць. За редакцією З. О. Валюх на кафедрі філологічних дисциплін ПНПУ започатковано видання збірника наукових праць «Проблеми сучасної філології: лінгвістика, літературознавство, лінгводидактика».

Бібліографія

[ред. | ред. код]
Праці
  • Типологія словотвірних парадигм іменника в українській мові (2006)
  • Словотвірна парадигматика іменника в українській мові (2005)
  • Проблеми соціолінгвістики, фоностилістики, граматики, лінгвостилістики, журналістики та методики навчання української мови (2010)
  • Східнослов'янські мови в їх історичному розвитку (2018)
Журнали та продовжувані видання
  • Записки з українського мовознавства
  • Рідне слово в етнокультурному вимірі
Наукова періодика
  • Відтопонімні прикметники в історії словотвірної системи української мови (2009)
  • Структурно-семантична специфіка словотвірної парадигми іменників-назв осіб за територіальною ознакою (2009)
  • Системно-парадигматичні відношення на морфологічному, словотвірному і синтаксичному рівнях (2011)
  • Функціональна роль основи твірного слова в процесах деривації (2011)
  • Семантичні параметри словотвірних парадигм в українській і словацькій мовах (2013)
  • Структурно-семантичний вияв локативної ознаки в українських десубстантивах (2014)
  • Префіксально-суфіксальні деривати в структурі словотвірної парадигми іменника в українській мові (2016)
  • Неозапозичення як база сучасного словотворення (2017)
  • Рецензія на монографію Н. В. Кутуза. Комунікативна сугестія в рекламному дискурсі: психолінгвістичний аспект: монографія; (наук. ред. проф. Т. Ю. Ковалевська) / Наталя Валеріївна Кутуза. — Київ: Видавничій дім Дмитра Бураго, 2018. — 648 с. (2018)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Історія факультету філології та журналістики (до дев'яностоп'ятиліття заснування вишу). — Полтава, 2009. — 62 с.
  • Видатні особистості з українського мовознавства. Хрестоматія / за заг. ред. Марини Навальної ; укл. : Тетяна Левченко, Тетяна Чубань. — Переяслав-Хмельницький: «Видавництво КСВ», 2016. С. 23-24.

Посилання

[ред. | ред. код]