Перейти до вмісту

Валіївка (Луганський район)

Координати: 48°31′7″ пн. ш. 39°29′26″ сх. д. / 48.51861° пн. ш. 39.49056° сх. д. / 48.51861; 39.49056
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Валіївка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Луганський район
Тер. громада Молодогвардійська міська громада
Код КАТОТТГ UA44060050110098030 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1951
Населення 65
Площа 0,51 км²
Густота населення 127,45 осіб/км²
Поштовий індекс 94456
Телефонний код +380 6435
Географічні дані
Географічні координати 48°31′7″ пн. ш. 39°29′26″ сх. д. / 48.51861° пн. ш. 39.49056° сх. д. / 48.51861; 39.49056
Середня висота
над рівнем моря
56 м
Водойми р. Луганчик
Місцева влада
Адреса ради 94457, Луганська обл., Краснодонський р-н, с-ще Хрящувате, вул.Південна
Карта
Валіївка. Карта розташування: Україна
Валіївка
Валіївка
Валіївка. Карта розташування: Луганська область
Валіївка
Валіївка
Мапа
Мапа

Валі́ївка (до 1951 року — хутір Валі́ївка) — село в Україні, у Молодогвардійській міській громаді Луганського району Луганської області. Населення становить 65 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Географічні координати Валіївки: 48°31' пн. ш. 39°29' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 0,51 км²[1]. Довжина Валіївки з півночі на південь — 0,8 км, зі сходу на захід — 0,4 км.

Село розташоване у східній частині Донбасу за 30 км від районного центру — міста Краснодона. Через село протікає річка Луганчик.

Історія

[ред. | ред. код]

Хутір Валіївка заснований у 1920 році, статус села отримав у 1951 році.

в часі боїв з терористами за Станицю Луганську українські військовики біля Валіївки облаштували блокпост[2].


Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 65 осіб, з них 20 % зазначили рідною мову українську, 80 % — російську[3].


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Облікова картка села Валіївка на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 24 жовтня 2011.
  2. Олександр Ровний — сміливець, що зневажав смерть. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 16 серпня 2016.
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 січня 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 207, матеріали С. М. Сотнікова).

Посилання

[ред. | ред. код]