Ванураніліт
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Ванураніліт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
IMA-номер | IMA1967 s.p. |
Абревіатура | Vnr[2] |
Хімічна формула | Al(UO₂)₂(VO₄)₂(OH)·8.5H₂O[3] |
Nickel-Strunz 10 | 4.HB.20 |
Dana 8 | 42.11.13.1 |
Ідентифікація | |
Сингонія | моноклінна сингонія[4] |
Інші характеристики | |
Названо на честь | ванадій[5], уран[5], алюміній[5] |
Типова місцевість | Mounana mined[5] |
Ванураніліт у Вікісховищі |
Ванураніліт (рос. вануранилит; англ. vanuranylite; нім. Vanuranylit m) — мінерал, водний ураніл-ванадат.
Хімічна формула: (H3O)2[(UO2)2V2O8] х4H2O. Склад у %: H2O — 10,82; BaO — 2,96; CaO — 0,53; K2O — 0,38; PbO — 0,59; UO3 — 58,33; U2O5 — 18,25; нерозч. залишок — 7,0.
Сингонія ромбічна. Утворює нальоти і кірочки, інколи дрібні псевдогексагональні кристали. Спайність досконала. Густина 3,64. Твердість 2. Колір жовтий. Вторинний мінерал зони окиснення.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ а б в г Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ванураніліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ванураніліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Webmin [Архівовано 14 лютого 2010 у Wayback Machine.]