Варварівка (Чижівська сільська громада)
село Варварівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Житомирська область | ||||
Район | Звягельський район | ||||
Тер. громада | Чижівська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA18080210030046899 | ||||
Облікова картка | Варварівка | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | XIX століття | ||||
Населення | 583 (2001) | ||||
Площа | 1,046 км² | ||||
Густота населення | 557,36 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 11245 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°43′54″ пн. ш. 27°45′31″ сх. д.H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря |
217 м | ||||
Найближча залізнична станція | Рихальська | ||||
Відстань до залізничної станції |
5 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | вул. Шевченка, 9, с. Чижівка, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11725 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Варва́рівка — село в Україні, у Чижівській сільській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. До 1939 року — колонія. У 1923—2020 роках — адміністративний центр колишньої Варварівської сільської ради. Кількість населення становить 583 особи (2001).
Розміщене за 20 км південно-західніше[1] від смт Ємільчине та 5 км від залізничної станції Рихальська[2]. У межах села є став площею водного дзеркала 3,8 га[3].
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 621 особу, з них: православних — 537, юдеїв — 62, чоловіків — 313, жінок — 308[4].
Наприкінці 19 століття в поселенні проживало 395 мешканців, дворів — 38[5][6][7], у 1906 році — 412 жителів, дворів — 58[8], у 1910 році — 390 осіб[1].
Станом на 1923 рік нараховувалося 88 дворів та 419 мешканців[9], у 1924 році — 420 осіб (з перевагою німецької національности), дворів — 83[10].
Станом на 1972 рік кількість населення становила 891 особу, дворів — 280[2].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 664 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 583 особи[11].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[12]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,66 % |
російська | 0,34 % |
Виникло наприкінці 19 століття[2]. Колишнє лютеранське поселення на власницьких землях, належало до лютеранської парафії у Емільчині, був молитвений дім[1]. За довідником 1885 року — колонія Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, за 5 верст від Андрієвичів. Був молитовний дім[13].
Наприкінці 19 століття — колонія Сербівської волості Новоград-Волинського повіту, за 25 верст (27 км) від Новограда-Волинського та 6 верст від волосного центру в Сербах. Колоністи — німці; був євангельський молитовний дім[5][6][7].
У 1906 році — колонія Сербівської волості (5-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 25 верст, до волосного центру, с. Серби — 9 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося у містечку Емільчин[8].
У 1923 році увійшла до складу новоствореної Варварівської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Городницького району Житомирської (згодом — Волинська) округи; адміністративний центр ради[14]. Розміщувалася за 35 верст від районного центру, міст. Городниця[9]. 22 лютого 1928 року, в складі сільської ради, передана до Емільчинського (згодом — Ємільчинський) району Коростенської округи. У 1939 році віднесена до категорії сіл[14].
У період сталінських репресій в 30-і роки минулого століття органами НКВС заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 45 мешканців колонії, з яких 33 чоловіки розстріляно. Всі постраждалі від тоталітарного режиму реабілітовані[15].
На фронтах німецько-радянської війни воювали 125 селян, з них 73 загинули, 56 нагороджені орденами та медалями. На їх честь встановлено пам'ятник на братській могилі.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба радгоспу, котрий обробляв 2,9 тис. га угідь, з них 1,7 га ріллі. Спеціалізувався на вирощуванні хмелю, мав розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.
В селі були середня школа, дві бібліотеки, медпункт, відділення зв'язку, 5 магазинів[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Варварівської сільської ради включено до складу Чижівської сільської територіальної громади Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[16].
- ↑ а б в Сост. В.Ф. Дизендорф. Варварівка // Немцы России. Населенные пункты и места поселения (PDF). Geschichte der Wolgadeutschen (російська) . Москва:«ЭРН», 2006. с. 83. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 24 лютого 2023.
- ↑ а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Варварівка, Ємільчинський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 24 лютого 2023.
- ↑ Ставки та водосховища. Архів оригіналу за 21 грудня 2016.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 18. Процитовано 14 березня 2023.
- ↑ а б 2.) Warwarówka, koł. … // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 680. (пол.)
- ↑ а б 3.) Barbarówka, koł. … // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 84. (пол.)
- ↑ а б Цинкаловський О. Варварівка // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 156.
- ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 136. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 24 лютого 2022.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 137. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 24 лютого 2023.
- ↑ Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 7. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 24 лютого 2023.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 24 лютого 2023.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 228. (рос. дореф.)
- ↑ а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 217. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 24 лютого 2023.
- ↑ Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область. Архів оригіналу за 25 березня 2021.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 10 лютого 2022.
- Погода в селі Варварівка [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]