Василевський Ігор Едуардович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василевський Ігор Едуардович
Народження29 серпня 1956(1956-08-29) (68 років)
Сталіно, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
НавчанняКримське художнє училище імені Миколи Самокиша (1976) і Київський державний художній інститут (1985)
Діяльністьграфік
ВчительЧебаник Василь Якович, Чебикін Андрій Володимирович, Галина Галинська і Попов Микола Тарасович
ЧленСпілка художників України
Нагороди
заслужений художник України

Ігор Едуардович Василе́вський (нар. 29 серпня 1956, Сталіно) — український графік; член Спілки художників України з 1993 року. Заслужений художник України з 2020 року[1].

біографія

[ред. | ред. код]

Народився 29 серпня 1956 року в місті Сталіному (нині Донецьк, Україна). 1976 року закінчив Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша[2]; 1985 року — Київський художній інститут, де навчався у Василя Чебаника, Андрія Чебикіна, Галини Галинської, Миколи Попова, Петра Чобітька[3].

2009 року нагороджений Почесною грамотою Фонду культури України[3]. Мешкає у Сумах, в будинку на проспекті Михайла Лушпи, № 23[4].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працює у галузі станкової графіки та станкового живопису. Серед робіт:

  • «Карпатські спогади» (1990);
  • «День» (1992);
  • «Діалог» (1992);
  • «Згадуючи Пуссена» (1994, офорт, акватинта);
  • «Поле» (2006);
  • «Конотоп» (2007);
  • «Путивль» (2010)[3].

Бере участь в обласних, республіканських і зарубіжних мистецьких виставках з 1986 року. Персональна виставка відбулася у Братиславі у 1993 році. Деякі роботи художника зберігаються у Чернігівському художньму музеї.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]