Васильєв Василь Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Васильєв Василь Павлович
Васильев Василий Павлович
Ім'я при народженнірос. Василий Павлович Васильев
Народився20 лютого 1818(1818-02-20)
Нижній Новгород
Помер27 квітня 1900(1900-04-27) (82 роки)
Санкт-Петербурґ
Країна Російська імперія
Національністьросіянин
Діяльністьписьменник
Alma materКазанський університет
Галузькитаєзнавство, буддологія, санскритознавство
ПосадаДекан Східного факультету СПбУ (1878–1893)
Вчене званняАкадемік Петербургської АН (з 1886)
Науковий ступіньМаґістер східної словесности
Аспіранти, докторантиПозднєєв Олексій Матвійович
ЧленствоПетербурзька академія наук
Російська академія наук
У шлюбі зSofya Ivanovna Simonovad
ДітиВасильєв Олександр Васильовичd[1]
Нагороди

Васи́ль Па́влович Васи́льєв (20 лютого (4 березня) 1818, Нижній Новгород — 27 квітня (10 травня) 1900, Санкт-Петербурґ) — російський вчений-синолог, буддолог, санскритолог. Академік Петербурзької АН (1886; член-кореспондент — 1866). Декан Східного факультету СПбУ (18781893).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син дрібного чиновника, В. П. Васильєв у 6 років був відданий у повітове училище і закінчив тут курс вперше у 9 років, після чого був призначений у Нижньогородський повітовий суд на посаду копіїста; але після указу 1827 р., яким дозволялося зараховувати на державну службу молодих людей не раніше 14-річного віку, батько В. П. Васильєва знову відправив його у третій клас повітового училища, з якого 1828 року В. П. Васильєв переведений до гімназії.

1834 року В. П. Васильєв поступив до Казанського університету і слухав тут лекції у відділі східних мов історико-філологічного факультету. Закінчив курс у 1837 р. Услід за цим йому було запропоновано відправитися до Пекіну разом з російською духовною місією для вивчення санскриту, тибетської і китайської мов. Прийнявши цю пропозицію, В. П. Васильєв два роки готувався до майбутньої поїздки і, в той же час, зайнявся вивченням буддизму за монгольськими джерелами. Результатом цих занять була перша, не видана у пресі, вчена робота, названа ​​"Дух Алтан — герел'а " (про Сутру Золотого Блиску), яка містить у собі детальний розбір основ буддійської філософії. За ту працю В. П. Васильєв отримав ступінь маґістра східної словесності.

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. Д. Бобылев Васильев, Александр Васильевич // Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньев, Ф. Ф. ПетрушевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. Vа. — С. 606–607.