Перейти до вмісту

Васильєв Михайло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Васильєв Михайло Васильович
Народився8 листопада 1871(1871-11-08) (153 роки)
Російська імперія
Alma materПетровський Полтавський кадетський корпус
УчасникБоксерське повстання, Російсько-японська війна, Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Військове званняполковник
Нагороди

Михайло Васильєв (1871 — ?) — Російський військовий діяч, полковник. Герой Першої світової війни, учасник Китайської війни, Російсько-японської війни, Громадянської війни в Росії.

Біографія

[ред. | ред. код]

У службу вступив у 1890 році після закінчення Петровського Полтавського кадетського корпусу. У 1891 році після закінчення Костянтинівського військового училища за I розрядом був проведений у підпоручики і випущений до 15-ї артилерійської бригади.

У 1895 році здійснений у поручики, в 1898 році в штабс-капітани . З 1900 по 1901 роки учасник китайської війни. У 1902 році був проведений у капітани. З 1904 року учасник Російсько-японської війни, за бойові відзнаки був нагороджений орденами Святої Анни 2-го, 3-го ступеня з мечами та 4-го ступеня «За хоробрість» та Святого Станіслава 2-го ступеня з мечами.

У 1911 році був проведений у підполковники з призначенням командиром 6-ї батареї 34-ї артилерійської бригади. З 1914 року учасник Першої світової війни на чолі своєї батареї. У 1915 році здійснений у полковники. Найвищим наказом від 24 лютого 1915 року за хоробрість нагороджений Георгіївською зброєю[1]:

За то, что в бою 26-го августа 1914 года у деревни Стронка смелым выездом вперед с батареей, огнем своим дал возможность нашей отступавшей пехоте повернуть назад и снова занять свои окопы

З 1916 командир 2-го дивізіону 34-ї артилерійської бригади. З 1917 командир легкого артилерійського дивізіону. Після Жовтневого перевороту з 1918 року в армії Української держави — помічник командира 15-ї легкої артилерійської бригади.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Васильев Михаил :: Документы о награждениях :: Первая мировая война :: Георгиевское оружие. gwar.mil.ru. Процитовано 2 липня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Шабанов В. М. Военный орден Святого Великомученика и Победоносца Георгия. Именные списки 1769—1920. (Биобиблиографический справочник). — М.: Русскій міръ, 2004. — 922 с. — 3000 экз. — ISBN 5-89577-059-2.
  • Список полковникам по старшинству. Составлен по 1-е августа 1916 года. — СПб. : Военная типография, 1916 г.
  • ВП по военному ведомству//Русский инвалид/Разведчик на 1914—1916 гг.
  • РГВИА: Ф.400. Оп.12. Д.26679. Л.655-657 (1914 г.)
  • РГВИА: Ф.408. Оп.1. Д.2089. Л.3 об. (1916 г.)

Посилання

[ред. | ред. код]