Василь Богушевич Боговитин
| Василь Боговитинович | ||
 | ||
| герб Корчак | ||
| ||
|---|---|---|
| Смерть: | 1525 | |
| Підданство: | Велике князівство Литовське | |
| Країна: | Велике князівство Литовське | |
| Релігія: | православ'я | |
| Рід: | Боговитини | |
| Батько: | Богуш Боговитинович | |
Васи́ль Бо́гушевич Богови́тин (? — 1525) — руський (український, білоруський) боярин з панського роду Боговитинів, гербу Корчак. Землевласник у Кременецькому та Луцькому повітах Волинської землі Великого князівства Литовського. Військовий та державний діяч.
У 1505 році Василь Боговитинович відомий як господарський дворянин. У 1522 році разом із Семеном Бабинським заявляв на свої права відносно сіл Кам'яне, Мухоїдовичі, Іспачичі, Подсихи та Жеров у Овруцькому старостві які належали київським боярам Івашенцевичам.
Відомо, що король Сигізмунд І Старий надав свого часу Василеві Боговитиновичу Спаський монастир у Кременці "под шиею замковою местьце для прибежища от татар" де він заклав собі двір. Але оскільки "он с того света зышол, а по себе детеи не оставил" монастир було передано його брату Івану 1525 року.[1]
Василь Богушевич Боговитинович син боярина, королівського дворянина (1487) Богуша Боговитиновича який був у шлюбі щонайменше двічі, з NN та N Мушатою. Інші діти Богуша Боговитиновича:
- Богдан Богушевич Боговитинович
- Богуш-Михайло Богушевич Боговитинович, у шлюбі з Федорою княгинею Сангушко.
- Война-Ян Богушевич Боговитинович, у шлюбі з Євдокією N.
- Іван Богушевич Боговитинович, у шлюбі з NN, наступна відома дружина Ганна Коптя.
- Богдана Богушівна Боговитинівна, у шлюбі з Ігнатом Джусою, згодом з Олексієм Зенковичем, рід якого не встановлений.[1]
Собчук В.Д. «Від коріння до корони». Кременець 2014 р. – 506 ст. Ст. 205, 206, 216, 228.