Василь Федорович Збаразький
| Василь Збаразький | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | 9 липня 1463 Збараж |
| Національність | українець |
| Титул | князь |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Збаразькі |
| Батько | Федір Несвізький |
| У шлюбі з | Маневська |
| Діти | 3 сини |
 | |
Василь Збаразький (? — 9 липня 1463) — українсько-литовський князь, що фактично започаткував рід магнатів Збаразьких.
Походив із впливового роду Несвізьких гербу Корибут. Син Федіра Несвізького, подільського і кременецького старости. Про дату народження Василя замало відомостей, був середнім сином. Ймовірно брав участь разом з батьком у боротьбі між Свидригайлом та Сигізмундом. Після смерті Федора Несвізького близько 1442 року разом із братом Юрієм розпочав боротьбу за повернення втрачених протягом 1436—1442 років батьком володінь.
У результаті зусиль, проте яких саме — достеменно невідомо, Василь та його брат Юрій до 1455 року повернули майже всі дідичні володіння. Водночас у 1440-х роках отримав від польського короля Владислава III пожиттєвий привілей на Збаразьку волость та містечко Городок у Луцькій волості.
До початку 1460-х років Василь осів у Збаражі (напевне відбувся поділ майна з братом або той уже помер), і з цього часу став підписуватися як князь на Збаражі. Збаразькими стали називатися вже його нащадки. Помер у липні 1463 року, залишивши у спадщину 2 міста, 68,5 сіл, 1 дворище й 1 селище.
Місце поховання князя Василя достеменно невідомо: або у Збаражі, або за тодішньою традицією в Києво-Печерській лаврі.
- Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie / Wyd. nakładem właściciela pod kier. Z. L. Radzimińskiego przy współudziale P. Skobielskiego i B. Gorczaka. — Lwów, 1887. — T. 1: 1366—1506
- Сенютович-Бережний В. Історичне місце кн. Федька Несвіцького / Літопис Волині. — Т. 4ю — Вінніпег, 1958.
- Собчук В. Д. З історії титулованої української аристократії пізнього середньовіччя (Становлення роду князів Збаразьких та його володінь на Волині) // Молода нація. — К., 2000, № 1. — С. 228—245.