Васько Тептюкович
Васько Тептюкович (інак Тяптюкович або Тептюхович; пом. межи 26 травня 1416 й 22 вересня 1417[1]) — руський боярин (зем'янин), володар значних маєтностей на Прикарпатті[2].
Походив з роду Корчаків. Його батько — Вахно Тептюх із Тисмениці (Vachno Thepthuch de Thismienicza) — відомий лише з пожалування польського короля, господаря і дідича руського Казимира ІІІ, який 3 лютого 1367 року затвердив за ним успадковані соляні джерела в селах Новиця й Уторопи (Коломийська волость)[3]. Син і внук теж писались «з Тисмениці»[4].
9 грудня 1375 р. Володислав Опольський наділив свого вірного Waszkonis Theptucovicz трьома селами на ленному праві: Стрільче — в Жидачівській волості майбутньої Львівської землі, Вербіж та Микитинці — в Коломийській, з зобов'язанням служити двома списами й двома лучниками[5].
В його власності також були:
- Стопчатів[6]
- села Бережани (нині місто)
- поселення Гвіздець[7]
- Остапківці (тепер Коломийський район), на які отримав підтверджувальну грамоту польського короля Володислава Ягайла, видану 26 жовтня 1416 року в Неполоміцах[8]
У 1404 році був у складі третейського суду в Медиці під час розгляду суперечки між королем Ягайлом та Ельжбетою Пілецькою[9].[9] 1416 року король Владислав II Яґайло перевів володіння Тептюховича на земське польське право. Помер перед 22 вересня 1417 року.
Залишив сина Васюту, що в 1436—1446 роках був паном радним при дворі Свидригайла Ольгердовича.
- ↑ Полехов С. Когда Свидригайло держал Галич? // Шаги / Steps. — 2021. — Т. 7, № 3. — С. 230.
- ↑ Гвіздець // Енциклопедія Коломийщини / за ред. М. Васильчука, М. Савчука. — Т. 4. — Коломия: Вік, 2006. — С. 38
- ↑ Kodeks dyplomatyczny Małopolski T. 3: 1333–1386/ wyd. F. Piekosiński. Kraków, 1887. S. 202–203
- ↑ Szajnocha K. Jadwiga a Jagiełło, 1374–1413. — T. III. — S. 268.
- ↑ Савчук Микола (м. Коломия). Датування сіл, селищ і містечок. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 18 жовтня 2015.
- ↑ Скригунець Василь. Власники та орендарі Стопчатова (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2016. Процитовано 18 жовтня 2015.
- ↑ Betlej A. Kościół p. w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Panny Marii i klasztor bernardynów w Gwoźdźcu // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, «Antykwa», 1996. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 4. — S. 19—38. — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
- ↑ Ostapkowce z Czechową, wś, pow. kołomyjski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 662. (пол.) — S. 662. (пол.)
- ↑ а б Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 236.
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 166, 184.
- Szajnocha K. Jadwiga a Jagiełło, 1374–1413. — Lwów : nakładem awtora, 1861. — T. III. — S. 268, 315. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |