Перейти до вмісту

Васягін Семен Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Васягін Семен Петрович
Народився15 лютого 1910(1910-02-15)
село Беляєво Корчевського повіту Тверської губернії, нині у складі Кімрського району Тверської області
Помер14 квітня 1991(1991-04-14) (81 рік)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьвоєначальник, політик
Учасникнімецько-радянська війна
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
Військове званнягенерал армії
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Кутузова II ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» II ступеня Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль «За бойові заслуги» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За взяття Кенігсберга» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За зміцнення бойової співдружності» медаль «За освоєння цілинних земель» медаль «За зміцнення дружби по зброї» Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»

Семе́н Петро́вич Васягін (2 [15] лютого 1910, село Беляєво Корчевського повіту Тверської губернії, нині у складі Кімрського району Тверської області — 14 квітня 1991, Москва) — радянський військовий діяч, політпрацівник Збройних сил, генерал армії. Депутат Верховної Ради СРСР 4-го (1954—1958) і 6—10-го (1962—1984) скликань. Член Центральної ревізійної комісії КПРС у 19661981 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав у чотирнадцятирічному віці робітником-будівельником. Після закінчення школи став завідувачем бібліотеки. Потім працював в органах суду і прокуратури.

У 1932 році призваний на строкову службу в Червону армію, служив червоноармійцем в залізничних військах.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1933 році переведений на партійно-політичну роботу в війська НКВС СРСР, був секретарем бюро ВЛКСМ підрозділу, інструктором з політичної роботи у військах, помічником начальника політичного відділу військової частини по комсомольській роботі, старшим інструктором Головного управління політичної пропаганди прикордонних і внутрішніх військ НКВС СРСР.

Закінчив Комуністичний університет у Москві в 1937 році.

У 1939 році, деякий час був комісаром Путивльського табору військовополонених поляків, захоплених під час Польського походу РСЧА.

У роки німецько-радянської війни з вересня 1941 року — в діючій Червоній армії. Спочатку був начальником політичного відділу 252-ї стрілецької дивізії на Західному і Калінінському фронтах.

З серпня 1942 року воював у 381-й стрілецькій дивізії, яка входила до складу 39-ї армії і 3-ї ударної армії Калінінського і 1-го Прибалтійського фронтів. Обіймав посади комісара дивізії, з жовтня 1942 року — заступника командира дивізії з політчастини, з червня 1943 року — начальника політичного відділу — заступника командира дивізії з політчастини.

З 1944 року до кінця війни — начальник політичного відділу  — заступник командира з політчастини 60-го стрілецького корпусу на 3-му Білоруському фронті, брав участь у Східно-Прусської наступальної операції.

Після війни, у 1945—1948 роках продовжував обіймати посаду начальника політвідділу — заступника командира з політчастини 60-го стрілецького корпусу Північно-Кавказького військового округу.

У 1948 році закінчив курси перепідготовки політичного складу при Військово-політичної академії імені Леніна.

З серпня 1949 року — начальник Політичного управління і заступник командувача військ Архангельського військового округу. У квітні 1950 — 1953 року — начальник Політичного управління військ Далекого Сходу, в квітні 1953 — вересні 1957 року — член Військової ради — начальник Політичного управління Далекосхідного військового округу.

У вересні 1957 — травні 1958 року — член Військової ради — начальник Політичного управління Одеського військового округу.

У травні 1958 — 1967 року — член Військової ради — начальник Політичного управління Групи радянських військ у Німеччині.

У 1967—1980 роках — член Військової ради — начальник Політичного управління Сухопутних військ СРСР.

У 1980 — квітні 1991 року — військовий інспектор — радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Помер 14 квітня 1991 року. Похований на Новодівичому кладовищі Москви.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди СРСР

[ред. | ред. код]

Іноземні нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]