Перейти до вмісту

Вахраньов Юлій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вахраньов Юлій Федорович
Основна інформація
Дата народження20 липня 1932(1932-07-20)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняМоніно, Ногінський район[d], Московська область, РСФРР, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті9 квітня 2023(2023-04-09)[2] (90 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіБонн, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїпіаніст, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаХДУ імені О. М. Горького (1954), Харківська державна консерваторія (1958) і Національна музична академія України імені П. І. Чайковського Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіШапіро Веніамін Борисович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладДонецьке музичне училище, Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського і Харківський державний музичний ліцей Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор[d] Редагувати інформацію у Вікіданих

Ю́лій Фе́дорович Вахраньо́в (20 липня 1932, с-ще Моніно Щолковського району Московської області, СРСР — 9 квітня 2023, Бонн, Німеччина) — радянський та український піаніст, педагог. Кандидат мистецтвознавства (1971). Професор (1993).

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

У 1954 році закінчив філологічний факультет Харківського державного університету.

У 1958 році закінчив Харківську державну консерваторію (по класу професора В. Б. Шапіро).

У 1969 році закінчив аспірантуру при Київській державній консерваторії за спеціальністю історія і теорія піанізму.

У 1971 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Фортепіанні п'єси та цикли фортепіанних п'єс в творчості украинських композиторів» (науковий керівник — О. Д. Алексеєв).

У 1958—1971 роках викладав у Донецькому музичному училищі.

У 1971—1998 роках викладав у Харківському інституті мистецтв ім. І. П. Котляревського (з 1871 — старший викладач, з 1974 — на посаді доцента, з 1977 — доцент, у 1977—1987 — завідувач кафедри спеціального фортепіано, від 1979 — на посаді професора, в 1988 — декан, з 1993 — професор.

Паралельно викладав у Харківській середній спеціальній музичній школі-інтернаті.

Серед учнів — М. Грінченко‑Чернявська (завершувала навчання у М. Єщенко), переможниця Респ. смотру-конкурсу; М. Сомов, дипломант Міжнародного конкурсу ім. Жозе Віанни да Мотти в Ліссабоні; М. Рудь, лауреат міжнар. конкурсів; А. Тарабанов, лауреат міжнародного конкурсу та ін.

Ю. Вахраньов є автором ряду статей у збірниках і журналах, монографій, досліджень з питань виконавського мистецтва, укладачем і редактором видань творів українських композиторів.

Від 1998 року Ю. Ф. Вахраньов мешкав у Німеччині.

Основні публікації

[ред. | ред. код]
  • Фортепіанні етюди В. Косенка. — Київ: Муз. Україна, 1970. 59 с.;
  • Камерное фортепианное творчество украинских композиторов // Музыкальная культура Украинской ССР: сб. ст. / сост. Е. Алексеенко, И. Ляшенко; отв. ред. И. Ляшенко. — М. : Музыка, 1979. С. 368—379.
  • К проблеме поэтики исполнительского искусства / Харьков. ин‑т искусств им. И. П. Котляревского. — Харьков: [б. и.], 1989. 446 с.;
  • Исполнение музыки: (Поэтика). Харьков, 1994. 336 с.;
  • Этюды ор. 10 Ф. Шопена: (Справочник) / Ю. Ф. Вахранев, Г. Д. Сладковская. — Харьков, 1996. 153 с.;
  • Украинская советская фортепианная музыка [Ноты]: хрестоматия. В 5 т. Т. 1. Ч. 1 / Сост., ред., предисл. и примеч. Ю. Ф. Вахранева. — Киев: Музична Украина, 1974;
  • Украинская советская фортепианная музыка: хрестоматия. В 5 т. Т. 1. Ч. 2 / ред.-сост. Ю. Вахранев. — Киев: Музична Україна, 1975. 103 с.; Украинская советская фортепианная музыка: хрестоматия: В 5 т. Т. 2. Ч. 1 / Сост., ред., предисл. и примеч. Ю. Ф. Вахранева. — Киев: Музична Украина, 1979;
  • Украинская советская фортепианная музыка: Хрестоматия. В 5 т. Т. 2. Ч. 2 / Сост., ред., предисл. и примеч. Ю. Ф. Вахранева. — Киев: Муз. Украина, 1981. 127 с.;
  • Украинская советская фортепианная музыка: Хрестоматия. В 5 т. Т. 2. Ч. 3 / Сост., муз. ред., авт. предисл. Ю. Вахранева. — Киев: Музична Украина. 1986. 112 с.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Харьковский институт искусств имени И. П. Котляревского: 1917—1992. — Харьков, 1992.
  • Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917—2017. До 100‑річчя від дня заснування: мала енциклопедія / У 2 т. / Харків. нац. ун‑т мистецтв ім. І. П. Котляревського ; ред.‑упоряд. Л. В. Русакова. Т. I. — Харків: «Водний спектр Джі-Ем-Пі», 2017.
  • Краснощок, Катерина; Григор’єва, Ольга; Тальвінська, Марія; Тарабанов, Анатолій (2021). Професор Юлій Федорович Вахраньов: мистецтво педагогіки та педагогіка в мистецтві (PDF). Аспекти історичного музикознавства (XXV): 221—249.