Вацик Теодор Якимович
Теодор Вацик | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 11 квітня 1886 м. Тернопіль | |||
Смерть | 22 червня 1968 (82 роки) | |||
м. Платтінг (Німеччина) | ||||
Національність | українець | |||
Жанр | художник | |||
Навчання | Академія красних мистецтв (Краків) | |||
Діяльність | художник | |||
| ||||
Теодор Якимович Вацик (11 квітня 1886, м. Тернопіль, Україна — 1968, Німеччина) — український живописець.
Теодор Вацик народився 11 квітня 1886 року в місті Тернопіль у сім'ї міщан.
Закінчив гімназію. Нині при гімназії діє учнівський пошуковий центр, члени якого займаються дослідженням життя і творчості мистця, листуються з родичами автора, які живуть у Вінницькій області. У 1904 році мистець вступив до Краківської академії красних мистецтв, учився в Юліана Панькевича. Ще студентом неодноразово брав участь у виставках, його роботи відзначались як кращі твори експозицій. Продовжував студії у Відні, згодом у Мюнхені в майстерні знаменитого художника Йосифа Брандта, далі — навчання у Венеції. Перша світова війна внесла свої корективи. У чині австрійського старшини Теодор Вацик воював на італійському фронті. Вступив до лав Української Галицької Армії, в її складі дійшов до Одеси. Після війни жив в Італії, згодом вертається в Україну, живе на Закарпатті. Викладацьку роботу поєднує з творчістю, переважно працює в іконописі.
У кінці 30-х — на початку 40-х років Теодор Вацик захоплювався портретом, малював близьких йому людей, прагнув передати як зовніш-ню подібність, так і психологічний стан. Характерним у цьому плані є «Портрет брата». Творчий шлях Теодора Вацика переривали дві війни. Багато творів митця пропало безслідно. Однак частина мистецької спадщини художника все ж таки збереглася. У творчому доробкові Теодора Вацика — краєвиди рідної землі, сюжетні композиції, натюрморти, рисунки. Його картини зберігаються у музеях Праги, Мюнхена, Львова, Тернополя. Перша пос-мертна виставка експонувалася у вересні — жовтні 1974 року в Нью-Йорку та Філадельфії.
У 1942 році емігрував до Німеччини, де і помер 22 червня 1968 року в Платтінгу. На долю Теодора Вацика випало дві війни, частина творчої спадщини зникла, решта розпорошена по музеях та приватних колекціях. Досі не видано жодної монографії про мистця, потребують глибшого дослідження життєвий і творчий шлях цього незаперечно визначного художника.
Ще з дитинства Теодор Якимович відкрив для себе правзори ікони. Ще хлопчиком намалював свою першу ікону «Матір Божа».
- «Матір Божа»
- «Автопортрет» (1909)
- «Письменник М. Яцків» (1911)
- «Стара жінка»
- «Жінка з книжкою»
- «Молода жінка»,
- «Дружина мистця біля вікна»
- «Дівчинка»
- «Бабуся в хаті» (усі — 1911–14)
- «Поет В. Пачовський» (1926)
- «У саду»
- «Діти у вікні»
- «За шахами»
- «Гірський краєвид із тополями»
- «Гірський краєвид улітку»
- «Церква в Торках» серія етюдів тірол. замків, рисунків пером і тушшю
- 115 років від дня народження Вацика Теодора Якимовича [Архівовано 16 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Вацик Теодор Якимович
- 125 років від дня народження Теодора Якимовича Вацика
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |