Вацлав Прошек
 | ||||||||||||||
 | ||||||||||||||
| «Славія» в 1918 році. Прошек — крайній справа в нижньому ряду | ||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 21 травня 1893 | |||||||||||||
| Смерть | невідомо | |||||||||||||
| Громадянство |  Чехословаччина Австрія
| |||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||
Вацлав Прошек (чеськ. Václav Prošek, 21 травня 1893[2]) — чеський футболіст, що грав на позиції нападника. Найбільш відомий виступами у складі празької «Славії».
У 1912—1921 роках виступав у складі празької «Славії»[3]. Всі ці роки клуб тренував шотландський тренер Джон Мадден. Вже в 1912 році Прошек став володарем кубка милосердя[4]. В фіналі «Славія» перемогла «Вікторію» (Жижков) з рахунком 4:3, а лінія нападу клубу мала такий вигляд: Мирослав Широкий — Ладислав Медек — Вацлав Прошек — Ян Кошек — Зденек Ян.
1913 рік розпочав у резервній команді «Славії», яка на початку року програла першій команді 4:7[5]. Пізніше Прошек ненадовго перейшов до «Спарти»[5], але в кінці року повернувся[6]. «Славія» стала чемпіоном Богемії 1913 року. Груповий турнір відбувся в другій половині 1913 року, але фінальний матч для переможців регіональних ліг був зіграний в травні 1914. «Славія» перемогла команду «Моравська Славія» з міста Брно з рахунком 2:0, а голи забили Ярослав Богата і Вацлав Прошек[7]. Також команда вийшла у фінал кубка милосердя, де поступилась «Вікторії» (0:1)[8]. Через початок Першої світової війни чемпіонат 1914 року, запланований на осінь, не відбувся, але товариські матчі клуби грали. Наприклад, в жовтні Прошек забив єдиний і переможний гол у грі зі «Спартою» — 1:0[8].
В 1915 році «Славія» стала переможцем чемпіонату Богемії, або ж чемпіонату Праги, як називають цей воєнний турнір у багатьох джерелах. Спочатку команда виграла всі матчі групи А, в якій виступали провідні команди столиці. В матчі зі «Спартою», що завершився перемогою з рахунком 5:1, Прошек забив чотири голи[9]. Загалом Вацлав у чемпіонаті забив 7 голів[9]. У фіналі за звання чемпіона «Славія» перемогла «Сміхов» з рахунком 14:0, а Прошек забив три голи[10].
В 1916 році «Славія» проводила переважно товариські матчі. А в 1917 році було проведено два чемпіонати — весняний і осінній. Прошек забив три голи у ворота «Спарти», а його команда розгромила принципового суперника в матчі весняного чемпіонату з рахунком 5:0[11]. Але в обох турнірах клуб мав проблеми дисциплінарного характеру. Навесні «Славія» відмовилась грати проти клубу ДФК Прага, за що отримала три технічних поразки, а восени три технічних поразки клуб отримав за виступи кількох гравців (серед яких і Вацлав) в складі збірної Австрії[11]. Та рівень гри «Славія» показувала хороший, здобувши ряд яскравих перемог у міжнародних матчах з угорськими і австрійськими командами[12]. Партнерами Прошека в лінії нападу клубу були Йозеф Бєлка, Ян Ванік, Вацлав Шубрт, а також Йозеф Седлачек, що прийшов посеред року.
Саме ця п'ятірка нападників була основною в матчах Середньочеської ліги 1918, що проходили навесні. Клуб виграв усі поєдинки турніру з загальною різницею м'ячів 54:3[13]. Осінню «Славія» вийшла у фінал новоствореного Середньочеського кубка, де поступилась з рахунком 1:4 «Спарті»[13]. Для Прошека 1918 рік став одним з найбільш успішних — він виступав в усіх 31 матчах, які команда провела за рік, і забив 24 голи[13].
В 1916 році Чеська футбольна федерація була розпущена, а клуби перейшли під крило Австрійської федерації. Між Богемією і Австрією встановились тісні футбольні зв'язки. Чеські футболісти могли отримувати запрошення в збірну Австрії. В квітні 1917 року у Відні відбувся товариський матч між збірними Богемії і Нижньої Австрії (фактично збірною Австрії). Матч завершився нічиєю 2:2, а голи за Богемію забили Прошек і Ванік[14]. Обох футболістів запросили до збірної Австрії. 15 липня 1917 року вони зіграли в товариському матчі проти Угорщини (1:4), а Прошек відзначився забитим голом[15].
В середині вересня в Празі знову зустрілись Богемія і Нижня Австрія. Цього разу Богемія перемогла з рахунком 3:1, Прошек також грав, але не забивав, двічі відзначився Ванік і ще одного разу Седлачек[16]. Цього разу уже чотирьох уже гравців «Славії», які грали в згаданому матчі, запросили до складу австрійської команди. Крім Ваніка і Прошека, це були Франтішек Фіхта і Йозеф Седлачек. Всі четверо 7 жовтня зіграли в матчі з тією ж Угорщиною, що завершився поразкою Австрії з рахунком 1:2[17]. Проблемою стало те, що на той момент чеські функціонери уже оголосили про вихід з Австрійської федерації і відновлення Чеської футбольної федерації, тому вчинок футболістів був визнаний порушенням[6]. Гравці отримали дискваліфікації. Представникам «Славії» вдалося оскаржити це рішення і зняти дискваліфікацію з футболістів. Але «Славія» на той момент встигла отримати три технічних поразки в чемпіонаті Чехії, адже суперники відмовлялись грати за умови участі цих чотирьох гравців[6].
У складі збірної Чехословаччини у 1919 році став переможцем футбольного турніру Олімпіади Першинга[3], масштабного спортивного змагання для країн-союзників, переможців у Першій світовій війни. Участь у змаганнях брали діючі і колишні військові збройних сил своїх країн. Чехословаччину представляли провідні футболісти найсильніших клубів країни — празьких «Спарти» і «Славії», а також «Вікторії» з Жижкова[18]. Відомі футболісти грали за збірні Франції, Італії і Бельгії, фактичні національні збірні привезли також Румунія і Греція[18]. Втім, матчі турніру не входять до офіційного реєстру ФІФА. Тренером чехословацької команди призначили Джона Вільяма Маддена, наставника «Славії». Але найбільшу ставку він зробив на гравців «Спарти». Зі складу «Славії» в основі команди грали Валентин Лоос, Ян Ванік і Вацлав Прошек.
Ігри проводились у Парижі на новозбудованому стадіоні «Першинг». Чехословаччина виступала групі Б і здобула три перемоги над Бельгією (4:1), США (8:1, один з голів забив Прошек) і Канадою (3:2)[19]. У фінальному матчі суперником чехословацької команди стала збірна Франції, господарі турніру. Значну частину матчу команда Прошека поступалась з рахунком 1:2, але на останніх хвилинах нападник «Спарти» Антонін Янда зумів забити два голи і принести перемогу збірній Чехословаччини[20].
Австрія
| Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 15-07-1917 | Відень | Австрія |
1 – 4 |  Угорщина |
товариський матч | 1 | |
| 7-10-1917 | Будапешт | Угорщина |
2 – 1 | Австрія |
товариський матч | - | |
| Усього | Матчів | 2 | Голів | 1 |
Чехословаччина: Франтішек Пейр — Антонін Гоєр, Мирослав Поспішил — Валентин Лоос, Антонін Фівебр, Карел Пешек — Йозеф Седлачек, Антонін Янда, Вацлав Пілат, Ян Ванік, Вацлав Прошек
Чехословаччина: Франтішек Пейр — Антонін Гоєр, Мирослав Поспішил — Валентин Лоос, Антонін Фівебр, Карел Пешек — Йозеф Седлачек, Антонін Янда, Вацлав Пілат, Ян Ванік, Вацлав Прошек
Чехословаччина: Рудольф Клапка — Карел Стейнер, Мирослав Поспішил — Валентин Лоос, Антонін Фівебр, Карел Пешек — Йозеф Седлачек, Антонін Янда, Вацлав Пілат, Ян Ванік, Вацлав Прошек
Чехословаччина: Рудольф Клапка — Антонін Янда[22], Мирослав Поспішил — Карел Влк, Антонін Фівебр, Карел Пешек — Йозеф Седлачек, Ярослав Червений, Вацлав Пілат, Ян Ванік, Вацлав Прошек, тренер: Джон Вільям Мадден
Франція: П'єр Шеріге — Люсьєн Гамблен, Ежен Ланжено — Емільєн Девік, Рене л'Ермітт, П'єр Гастіже — Анрі Лесюр, Поль Дедьє, Поль Ніколя, Альбер Реньє, Моріс Гастіже
- Володар Кубка милосердя (1):
- Переможець Міжсоюзницьких ігор: (1)
- Чехословаччина (військова): 1919
- ↑ «Славія» у 1922 році. Згадка про гравців, які прийшли або пішли з команди
- ↑ Teamspieler M-R
- ↑ а б Václav Prošek [Архівовано 30 липня 2020 у Wayback Machine.], JEŘÁBEK, Luboš: Český a československý fotbal — lexikon osobností a klubů
- ↑ «Славія» у 1912 році. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
- ↑ а б «Славія» в 1913 році
- ↑ а б в Історія «Славія» в 1911—1920
- ↑ Slavia poprvé mistrem
- ↑ а б «Славія» в 1914 році
- ↑ а б «Славія» в 1915 році
- ↑ Slavia vyhrála finále Válečného mistrovství 14:0
- ↑ а б «Славія» в 1917 році
- ↑ Матчі «Славії» в 1917 році
- ↑ а б в «Славія» в 1918 році
- ↑ Нижня Австрія — Богемія — 2:2
- ↑ Австрія — Угорщина — 1:4
- ↑ Богемія — Нижня Австрія — 3:1
- ↑ Угорщина — Австрія — 2:1
- ↑ а б Soccer at the Inter-Allied-games (1919): top-stars (ussoccerhistory.org)
- ↑ gallica.bnf.fr (архів французької періодики): «Le Petit Parisien», «Excelsior», «L'Echo de Paris», «L'Oeuvre», «Le Liberte» та ін. 24 — 30 червня 1919
- ↑ Міжсоюзницькі ігри 1919 на rsssf.org
- ↑ Ванік називається автором гола в чеських джерелах; у звітах французької преси gallica.bnf.fr серед інших чехів Ванік не вказується автором голу, зате згадуються Пілат та Прошек
- ↑ У другому таймі повернувся на звичну позицію правого напівсереднього нападника, а у захисті грав Червений
- JEŘÁBEK, Luboš: Český a československý fotbal: lexikon osobností a klubů 1906—2006, Praha, Grada 2007.
- Вацлав Прошек на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Вацлав Прошек на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Вацлав Прошек на сайті Eu-football.info (англ.)
| ||