Перейти до вмісту

Ващенко Костянтин Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ващенко Костянтин Олександрович
Народився24 жовтня 1972(1972-10-24) (52 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тула, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКНУ імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор політичних наук
Нагороди
орден Данила Галицького
Почесна грамота Кабінету Міністрів України Заслужений економіст України

Костянти́н Олекса́ндрович Ва́щенко (нар. 24 жовтня 1972(19721024)) — український державний службовець та науковець. Доктор політичних наук. Професор. Дійсний член (академік) Національної академії педагогічних наук України. Державний службовець 1-го рангу. Заслужений економіст України.

Освіта

[ред. | ред. код]

Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Політологія», диплом з відзнакою (1995 р.); Північно-Західну академію державної служби (м. Санкт-Петербург) за спеціальністю «Державне і муніципальне управління» (заочно, 1998 р.).

Державна служба

[ред. | ред. код]

25 лютого 1994 — прийняття присяги державного службовця.

19931994 — спеціаліст I категорії Міністерства у справах національностей та міграції.

19941996 — помічник-консультант народного депутата України Олександра Ємця.

19961998 — головний консультант апарату Ради національної безпеки і оборони.

19982001 — начальник відділу Юридичної міжнародної служби, помічник-консультант народного депутата України.

20012002 — начальник управління, заступник директора державного департаменту з питань молодіжної та сімейної політики Державного комітету у справах молоді, спорту і туризму.

20022003 — перший заступник голови Державного комітету у справах сім'ї та молоді — директор державного департаменту з питань молодіжної політики[1].

20032007 — перший заступник голови Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва[2].

20072009 — голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва[3].

20092010 — радник Прем'єр-міністра України[4].

20102011 — заступник Міністра праці та соціальної політики[5].

20112014 — перший віце-президент Національної академії державного управління при Президентові України.

2014–2019 — голова Національного агентства з питань державної служби[6][7].

2019–2020 — державний секретар Міністерства фінансів.

2020–2022 — державний секретар Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Із січня 2022 по вересень 2023 обіймав посаду державного секретаря Міністерства оборони України.

Державний службовець І рангу (2014 р.)

Наукова та науково-педагогічна діяльність

[ред. | ред. код]

19951998 — аспірант Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

1999 — захистив дисертацію на тему «Політичні технології як чинник демократичного розвитку суспільства», здобувши науковий ступінь кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 — політичні інститути та процеси.

20002009 — старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту вищої освіти НАПН України.

2009 — захистив дисертацію на тему «Теоретико-методологічні засади і засоби забезпечення політичного аналізу і прогнозування в сучасній Україні», здобувши науковий ступінь доктора політичних наук за спеціальністю 23.00.01 — теорія та історія політичної науки.

2010 — отримав вчене звання професора.

20092013 — завідувач кафедри політології та державного управління Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова.

20112014 — перший віце-президент Національної академії державного управління при Президентові України.

2015 –2021— Голова експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки з державного управління.

2022 –2023 — Голова експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки з філософських, політичних, соціологічних наук та державного управління.

2016 — обраний членом-кореспондентом Національної академії педагогічних наук України, відділення професійної освіти і освіти дорослих.

З 2018 — професор кафедри державного управління Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

З вересня 2023 — головний науковий співробітник НДЦ "Інститут соціально-правових та політичних досліджень імені Олександра Яременка" Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

2025 — обраний дійсним членом (академіком) Національної академії педагогічних наук України, відділення професійної освіти і освіти дорослих.

Автор і співавтор понад 170 наукових робіт з політології, педагогіки і державного управління.

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

19921998 — член правління ВГО «Асоціація молодих українських політологів і політиків».

19972003 — голова ВГО «Народно-демократична ліга молоді».

20062011 — член правління ГО «Інститут підтримки регуляторної реформи».

Родина

[ред. | ред. код]

Одружений, має сина.

Батьки:

Галина Василівна (1946—2007) — інженер-технолог. Працювала на Київському радіозаводі.

Олександр Петрович (нар. 1946) — доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Працює в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій.

Захоплення: музика, інтелектуальні ігри, гірські лижі.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Про звільнення Ващенка К.О. з посади голови Державного департаменту з питань молодіжної політики. Кабінет Міністрів України. 1 липня 2003. Процитовано 27 листопада 2019.
  2. Про звільнення Ващенка К. О. з посади першого заступника Голови Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. Кабінет Міністрів України. 6 грудня 2007. Процитовано 27 листопада 2019.
  3. Про призначення Ващенка К. О. Головою Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. Кабінет Міністрів України. 6 грудня 2007. Процитовано 27 листопада 2019.
  4. Про призначення Ващенка К. О. радником Прем’єр-міністра України. Кабінет Міністрів України. 21 січня 2009. Процитовано 27 листопада 2019.
  5. Про призначення Ващенка К. О. заступником Міністра праці та соціальної політики України. Кабінет Міністрів України. 19 травня 2010. Процитовано 27 листопада 2019.
  6. Про призначення Ващенка К. О. Головою Національного агентства України з питань державної служби. Кабінет Міністрів України. 2 липня 2014. Процитовано 27 листопада 2019.
  7. Про звільнення Ващенка К. О. з посади Голови Національного агентства України з питань державної служби. Кабінет Міністрів України. 25 вересня 2019. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Декларація

[ред. | ред. код]