Перейти до вмісту

Векслер Володимир Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Векслер Володимир)
Векслер Володимир Йосипович
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився19 лютого (4 березня) 1907 Редагувати інформацію у Вікіданих
Житомир, Волинська губернія, Російська імперія[1]
Помер22 вересня 1966(1966-09-22)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих (59 років)
Москва, СРСР[1]
ПохованняНоводівичий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик, фізик-ядерник
Alma materМосковський енергетичний інститут Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфізика елементарних частинок Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладФізичний інститут імені П. М. Лебедєва Редагувати інформацію у Вікіданих
ОІЯД Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникYakov Umanskiyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиAndrey Kolomenskiyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Vladislav Sarantsevd Редагувати інформацію у Вікіданих
Q28500382? Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоРосійська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Академія наук СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зСидорова Ніна Олександрівнаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Володимир Йосипович Векслер (рос. Влади́мир Ио́сифович Ве́кслер; 4 березня 1907, Житомир, УРСР — 22 вересня 1966, Москва (РРФСР) — радянський фізик.

Біографія

[ред. | ред. код]

Навчався в Московському інституті народного господарства імені Плеханова, Московському енергетичному інституті (доктор наук (1940).

Фундатор прискорювальної техніки (фазотрони, синхрофазотрони, синхротрони) у СРСР.

1944 року сформулював принцип автофазування, що мало вирішальну роль для розвитку прискорювальної техніки й дало початок виникнення нової галузі — фізики високих енергій.

1947 — під керівництвом В.Векслера створений перший у СРСР синхрофазотрон.

1956 — В.Векслер став директором Лабораторії фізики високих енергій Об'єднаного інституту ядерних досліджень.

1958 — дійсний член АН СРСР.

1963 — створив в АН СРСР нове відділення — Відділення ядерної фізики.

1963 — присуджена премія "Атом для миру".

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.