Векторний потенціал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ве́кторний потенціа́л — векторна величина, що є характеристикою магнітного поля.

Векторний потенціал визначається, як векторне поле, ротор якого дорівнював би вектору магнітної індукції.

[1].

Одночасно із векторним потенціалом вводиться електричний потенціал таким чином, щоб визначити напруженість електричного поля

.

Калібрування

[ред. | ред. код]

Визначення векторного потенціалу неоднозначне. Якщо електростатичний потенціал визначається з точністю до сталої, то векторний потенціал визначається з точністю до градієнта будь-якої скалярної функції. Ця невизначеність не впливає на значення спостережуваного магнітного поля. Для обмеження невизначеності застосовуються додаткові умови, які називають калібруванням. Калібрування можуть бути різними й вибираються з міркувань зручності. Серед них найчастіше вживаються кулонівська й лоренцова.

Кулонівське калібрування вимагає, щоб

Лоренцове калібрування вимагає, щоб

.

Тут  — електричний потенціал.

У квантовій механіці при калібруванні електромагнітного поля, калібруються також і хвильові функції. Детальніше в статті Калібрувальна інваріантність.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в Міжнародну систему величин (ISQ) дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему ISQ.