Вектор намагніченості

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Електродинаміка суцільних середовищ
Див. також: Портал:Фізика

Ве́ктор намагні́ченості або намагні́ченість — характеристика відгуку середовища на прикладене до нього магнітне поле, магнітний момент одиниці об'єму речовини.

Позначається зазвичай літерами або .

,

де  — магнітна індукція,  — напруженість магнітного поля[1].

Фізична природа

[ред. | ред. код]

Намагніченість зумовлена або мікроскопічними струмами, які виникають в речовині у зовнішньому магнітному полі, або спінами.

В певних речовинах, які називаються феромагнетиками намагніченість може існувати без зовнішнього магнітного поля. Такі речовини утворюють постійні магніти.

Зв'язок з напруженістю магнітного поля

[ред. | ред. код]

Наведена в середовищі намагніченість пропорційна напруженості магнітного поля

,

де величина χ — магнітна сприйнятливість.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в Міжнародну систему величин (ISQ) дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему ISQ.