Велемичі
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
|
село Велемичі | ||||
| Транслітерація назви | Vieliamičy | |||
|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||
| Основні дані | ||||
| 52°1′5.9880000999959″ пн. ш. 27°13′55.992000100006″ сх. д. / 52.01833° пн. ш. 27.23222° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Область | Берестейська область | |||
| Район | Столинський район | |||
| Рада | Велемицька сільська рада | |||
| Населення | 1636 (2009[1]) | |||
| Часовий пояс | час у Білорусі | |||
| Поштовий індекс | 225550 | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 211 км | |||
  Велемичі | ||||
  Велемичі Велемичі (Берестейська область) | ||||
 | ||||
 Велемичі у Вікісховищі | ||||
Велемичі[2] (біл. Велямічы) — село в Білорусі, у Столинському районі Берестейської області[1]. Орган місцевого самоврядування — Велемицька сільська рада[1].
Розташоване між річками Горинь і Моства, за 5 км на південний схід від Давид-Городка[2].
У селі знайдене поселення племен зарубинецької культури та сліди деревлян[2]. Знахідки (шпильки, фібули, браслети, скроневі кільця, намисто, глиняний посуд) зберігаються в музеях Москви, в Ермітажі, у Бересті, Пинську і Столині[2]. У 1932 році етнографи Філарет Колеса та Казимир Мошинський записували в селі фольклор[2]. Останній назвав Велемичі «чисто українським селом»[2].
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становила 1636 осіб[1].